МОДЕЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕРЕХІДНИХ ПРОЦЕСІВ У РОЗСТРОЄНОМУ КОНТУРІ

Автор(и)

  • Ю. В. Крушевський Вінницький національний технічний університет
  • О. В. Онищук Вінницький національний технічний університет

Ключові слова:

електрорушійна сила (ерс), коливальний контур, резонансна частота, частота розстроювання, обвідна, миттєва частота

Анотація

Досліджено перехідні процеси у разі під’єднання гармонічної ЕРС до коливального контуру з використанням методу комплексних амплітуд. Показано як змінюються обвідна та миттєва частота струму у контурі зі зміною частоти ЕРС.

Біографії авторів

Ю. В. Крушевський, Вінницький національний технічний університет

доцент кафедри радіотехніки

О. В. Онищук, Вінницький національний технічний університет

асистент кафедри радіотехніки

Посилання

1. Попов В. П. Основы теории цепей : учеб. для вузов спец. «Радиотехника» / В. П. Попов. — М. : Высш. шк., 1985. — 496 с.
2. Гоноровский И. С. Радиотехнические цепи и сигналы : учеб. [для высш. учеб. заведений] / И. С. Гоноровский. — [4-е изд., перераб. и доп.]. — М. : Радио и связь, 1986. — 512 с.
3. Баскаков С. И. Радиотехнические цепи и сигналы / С. И. Баскаков. — М. : Высшая школа, 1988. — 448 с.

##submission.downloads##

  • PDF
    Завантажень: 33
Переглядів анотації: 95

Опубліковано

2010-11-12

Як цитувати

[1]
Ю. В. Крушевський і О. В. Онищук, «МОДЕЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕРЕХІДНИХ ПРОЦЕСІВ У РОЗСТРОЄНОМУ КОНТУРІ», Вісник ВПІ, вип. 4, с. 64–67, Листоп. 2010.

Номер

№ 4 (2010)

Розділ

Радіоелектроніка та радіоелектронне апаратобудування

Метрики

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:

  • Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публі­кації.
  • Автори можуть укладати окремі, додат­кові договірні угоди з неексклюзив­ного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опубліку­вати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
  • Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорі­шого і ширшого цитування опубліко­ва­них робіт (див. вплив відкритого доступу).