ІНЖЕНЕРІЯ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА КІБЕРБЕЗПЕКА

МЕТОД ПОЄДНАННЯ СИМЕТРИЧНОГО ШИФРУВАННЯ ТА АДАПТИВНОЇ СТЕГАНОГРАФІЇ ДЛЯ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ В ЦИФРОВИХ ЗОБРАЖЕННЯХ

Автор(и)

В. В. Лукічов ORCID 0000-0002-3423-5436
Вінницький національний технічний університет ROR
Я. О. Оболонська ORCID 0009-0004-5447-6423
Вінницький національний технічний університет ROR
DOI https://doi.org/10.31649/

Ключові слова

шифрування загроза інформаційно-комунікаційна система кібербезпека стеганографія криптографія AES-256 ChaCha20 ChaCha20-Poly1305 адаптивне вбудовування робастна стеганографія цифрові зображення приховування даних стегозображення нформаційна безпека стегоаналіз

Анотація

Стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій та активне використання цифрових каналів обміну даними зумовлюють необхідність удосконалення методів захисту конфіденційної інформації. Під час передавання даних через відкриті мережі виникають ризики перехоплення, модифікації або несанкціонованого доступу до інформації. Актуальним є забезпечення захисту цифрових зображень, які часто використовуються як носії даних у сучасних інформаційних системах. У зв’язку з цим у роботі досліджено підхід до адаптивного захисту інформації на основі поєднання криптографічних та стеганографічних методів.

У межах дослідження реалізовано метод, що поєднує симетричні алгоритми AES-256, ChaCha20 та ChaCha20-Poly1305 з адаптивною робастною стеганографією. Основною ідеєю підходу є приховування попередньо зашифрованих даних у цифрових зображеннях з урахуванням характеристик контейнера. Перед виконанням криптографічного оброблення вхідні дані проходять етап попередньої нормалізації та перетворення у стандартизований формат цифрового представлення зображення (PNG). Для цього здійснюється аналіз текстурних областей, рівня ентропії та шумових характеристик зображення, що дозволяє визначити найпридатніші ділянки для вбудовування інформації та знизити ймовірність її виявлення.

Ефективність запропонованого методу оцінювалася шляхом проведення серії експериментів з приховуванням повідомлень у цифрових контейнерах та подальшим аналізом якості отриманих стегозображень. Для оцінювання використовувалися метрики, які дозволили визначити рівень спотворень контейнера та стійкість прихованих даних до зовнішніх впливів. Отримані результати показали, що після вбудовування інформації зображення зберігає високу візуальну якість, а зміни залишаються практично непомітними для людського ока.

Наукова новизна полягає у розробленні алгоритму адаптивного криптостеганографічного захисту цифрових зображень, який реалізує двоетапну процедуру адаптації: визначення областей вбудовування на основі інтегрального показника, що враховує ентропію, текстурну складність і рівень шуму контейнера, та автоматичний вибір оптимального криптографічного алгоритму за комплексним зваженим критерієм якості стегозображення, сформованим за використання метрик PSNR, MSE і SSIM. На відміну від наявних гібридних криптостеганографічних підходів, що використовують фіксовані параметри вбудовування або один алгоритм шифрування, запропонований метод забезпечує адаптивну оптимізацію параметрів приховування залежно від характеристик контейнера та автоматичний вибір найбефективнішого алгоритму шифрування.

Особливістю реалізованого підходу є забезпечення стійкості прихованої інформації до типових операцій цифрової обробки зображень, а саме повороту, ущільнення та додавання шуму. Результати експериментів підтвердили можливість коректного відновлення прихованого повідомлення навіть після геометричних перетворень контейнера.

Стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій та активне використання цифрових каналів обміну даними зумовлюють необхідність удосконалення методів захисту конфіденційної інформації. Під час передавання даних через відкриті мережі виникають ризики перехоплення, модифікації або несанкціонованого доступу до інформації. Актуальним є забезпечення захисту цифрових зображень, які часто використовуються як носії даних у сучасних інформаційних системах. У зв’язку з цим у роботі досліджено підхід до адаптивного захисту інформації на основі поєднання криптографічних та стеганографічних методів.

У межах дослідження реалізовано метод, що поєднує симетричні алгоритми AES-256, ChaCha20 та ChaCha20-Poly1305 з адаптивною робастною стеганографією. Основною ідеєю підходу є приховування попередньо зашифрованих даних у цифрових зображеннях з урахуванням характеристик контейнера. Перед виконанням криптографічного оброблення вхідні дані проходять етап попередньої нормалізації та перетворення у стандартизований формат цифрового представлення зображення (PNG). Для цього здійснюється аналіз текстурних областей, рівня ентропії та шумових характеристик зображення, що дозволяє визначити найпридатніші ділянки для вбудовування інформації та знизити ймовірність її виявлення.

Ефективність запропонованого методу оцінювалася шляхом проведення серії експериментів з приховуванням повідомлень у цифрових контейнерах та подальшим аналізом якості отриманих стегозображень. Для оцінювання використовувалися метрики, які дозволили визначити рівень спотворень контейнера та стійкість прихованих даних до зовнішніх впливів. Отримані результати показали, що після вбудовування інформації зображення зберігає високу візуальну якість, а зміни залишаються практично непомітними для людського ока.

Наукова новизна полягає у розробленні алгоритму адаптивного криптостеганографічного захисту цифрових зображень, який реалізує двоетапну процедуру адаптації: визначення областей вбудовування на основі інтегрального показника, що враховує ентропію, текстурну складність і рівень шуму контейнера, та автоматичний вибір оптимального криптографічного алгоритму за комплексним зваженим критерієм якості стегозображення, сформованим за використання метрик PSNR, MSE і SSIM. На відміну від наявних гібридних криптостеганографічних підходів, що використовують фіксовані параметри вбудовування або один алгоритм шифрування, запропонований метод забезпечує адаптивну оптимізацію параметрів приховування залежно від характеристик контейнера та автоматичний вибір найбефективнішого алгоритму шифрування.

Особливістю реалізованого підходу є забезпечення стійкості прихованої інформації до типових операцій цифрової обробки зображень, а саме повороту, ущільнення та додавання шуму. Результати експериментів підтвердили можливість коректного відновлення прихованого повідомлення навіть після геометричних перетворень контейнера.

Практична цінність отриманих результатів полягає у можливості застосування розробленого підходу для забезпечення захисту конфіденційних даних в інформаційно-комунікаційних системах, системах електронного документообігу та мультимедійних сервісах. Використання комбінації криптографічних методів і адаптивної стеганографії сприяє підвищенню рівня безпеки передавання інформації та зменшенню ймовірності виявлення прихованих даних.

2 0

Як цитувати

[1]
«МЕТОД ПОЄДНАННЯ СИМЕТРИЧНОГО ШИФРУВАННЯ ТА АДАПТИВНОЇ СТЕГАНОГРАФІЇ ДЛЯ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ В ЦИФРОВИХ ЗОБРАЖЕННЯХ», Вісник ВПІ, вип. 4, с. 150–160, Вер 2026, doi: 10.31649/.

Біографії авторів

автор В. В. Лукічов, афіліація Вінницький національний технічний університет

 канд. техн. наук, доцент, доцент, кафедри захисту інформації

автор Я. О. Оболонська, афіліація Вінницький національний технічний університет

студентка факультету інформаційних технологій та комп’ютерної інженерії

Посилання

[1] M. Alanzy, R. Alomrani, B. Alqarni, and S. Almutairi, “Image Steganography Using LSB and Hybrid Encryption Algorithms,” Applied Sciences, 2023. https://doi.org/10.3390/app132111771 .
[2] H. Aparna, and J. Madhumitha, “Combined image encryption and steganography technique for enhanced security using multiple chaotic maps,” Computers and Electrical Engineering, vol. 110, Sep. 2023, Art. no. 108824. https://doi.org/10.1016/j.compeleceng.2023.108824 .
[3] L. A. Sandhu, E. Shahzad, F. Yaqoob, S. A. Butt, W. Khan, and I. M. Qureshi, “A New Paradigm for Improved Image Steganography by using Adaptive Number of Dominant Discrete Cosine Transform Coefficients,” 2023. https://doi.org/10.48550/arXiv.2301.09185 .
[4] R. Gibson, “Steganography: Hiding Data Inside Data.” Ryan A. Gibson. [Electronic resource]. Available: https://ryanagibson.com/posts/steganography–intro/ . Дата звернення 10.05.2026.
[5]..А. А. Астраханцев, О. О. Вовк, «Аналіз ефективності застосування вейвлетперетворення в стеганографічних системах передавання даних,» Харківський національний університет радіоелектроніки. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://science.lpnu.ua/sites/default/files/journal–paper/2018/jun/12922/3–9–17.pdf. Дата звернення 11.05.2026.
[6] J. D. L. C. Ntivuguruzwa, T. Ahmad, and F. Han, “Comprehensive survey on image steganalysis using deep learning,” Array, 2024. https://doi.org/10.1016/j.array.2024.100353 .
[7] В. Данилов, i Д. Королюк, «Використання генеративно-змагальних нейронних мереж у стеганографії,» Scientific Collection, InterConf, вип. 134, с. 394-399, 2022. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://archive.interconf.center/index.php/conference–proceeding/article/view/1807. Дата звернення 12.05.2026.
[8] RFC 7539: ChaCha20 and Poly1305 for IETF Protocols. RFC Editor. [Electronic resource]. Available: https://www.rfc-editor.org/rfc/rfc7539. Дата звернення 12.05.2026.
[9] Т. Гришанович, i Б. Буткевич, «Кількісна оцінка якості та стійкості окремих стеганографічних алгоритмів,» Електронне фахове наукове видання «Кібербезпека: освіта, наука, техніка», т. 4, вип. 32, с. 405-418, 2026. https://doi.org/10.28925/2663-4023.2026.32.1105
[10] “Comparative Analysis of AES, Blowfish, Twofish, Salsa20, and ChaCha20 for Image Encryption”, Kurdistan Journal of Applied Research, 2024. https://doi.org/10.24017/science.2024.1.5.
[11] О. О. Кузнецов, С. П. Євсеєв, і О. Г. Король, Стеганографія, навч. посіб. Харків, Україна: Вид. ХНЕУ, 2011, 232 с. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/2289
[12] В. Лукічов, Ю. Баришев, Н. Кондратенко, і В. Маліновський, «Метод адаптивного багатошарового захисту інформації на основі стеганографії та криптографії,» Інформаційні технології та комп’ютерна інженерія, вип. 58, вип. 3, с. 4-11, 2023. https://doi.org/10.31649/1999-9941-2023-58-3-4-11 .

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають