АВТОМАТИЗАЦІЯ, ІНТЕРНЕТ РЕЧЕЙ, РОБОТОТЕХНІКА ТА ІНФОРМАЦІЙНО-ВИМІРЮВАЛЬНІ СИСТЕМИ

ЗАСТОСУВАННЯ АЛГОРИТМІВ МАШИННОГО НАВЧАННЯ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ НАЯВНОСТІ ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ У ПАЦІЄНТІВ

Автор(и)

О. В. Коротун ORCID 0000-0003-2240-7891
Житомирський державний технологічний університет ROR
О. М. Свінцицька ORCID 0000-0002-2613-2437
Житомирський державний технологічний університет ROR
Д. К. Марчук ORCID 0000-0001-8675-8047
Житомирський державний технологічний університет ROR
М. Р. Штиль ORCID 0009-0005-8770-7985
Житомирський державний технологічний університет ROR

Ключові слова

аналіз даних машинне навчання прогнозування логістична регресія k-найближчих сусідів випадковий ліс

Анотація

Досліджено та розглянуто практичне застосування сучасних методів машинного навчання для розв’язання проблеми виявлення наявності цукрового діабету у пацієнтів. На початковому етапі робота зосереджена на попередній обробці даних: виявленню порожніх та аномальних значень, вивченню змінних набору даних тощо. Для узагальнення, організації та представлення основних характеристик набору даних використана описова статистика. Для числових змінних отримано ключові показники: середнє, медіана, стандартне відхилення, мінімальне та максимальне значення, а також квартилі. Це дозволило оцінити центральну тенденцію даних, їхній розкид, діапазон та виявити нерівномірності у розподілі. Для категоріальних змінних визначено кількість унікальних значень, найпоширенішу категорію та її частоту. Описано використання алгоритмів машинного навчання для визначення цукрового діабету у пацієнтів. Поставлено завдання передбачити наявність (результат = 1) або відсутність (результат = 0) діабету у пацієнток на основі низки діагностичних показників, зокрема рівня глюкози, артеріального тиску, товщини шкірної складки, рівня інсуліну, індексу маси тіла, віку тощо. У межах дослідження здійснено аналіз вхідних даних з метою виявлення закономірностей, взаємозв’язків між діагностичними параметрами, аналізу розподілу ознак, а також виявлення потенційних викидів. Для побудови моделей розглянуто та застосовано кілька алгоритмів класифікації, зокрема логістична регресія, метод k-найближчих сусідів та випадковий ліс. Кінцевим етапом дослідження стало порівняння ефективності різних алгоритмів. Найкращі результати продемонструвала модель логістичної регресії з адаптованим порогом класифікації. У роботі застосовано зміщення порогу прийняття рішення від стандартного значення 0,5 до діапазону 0,25...0,3, що дозволило мінімізувати помилки другого роду (хибнонегативні результати). Це важливо для ранньої діагностики діабету, оскільки дозволяє виявити більшу кількість хворих пацієнтів, які могли бути пропущені у разі стандартних налаштувань моделі.

1 0

Як цитувати

[1]
«ЗАСТОСУВАННЯ АЛГОРИТМІВ МАШИННОГО НАВЧАННЯ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ НАЯВНОСТІ ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ У ПАЦІЄНТІВ», Вісник ВПІ, вип. 4, с. 178–187, Жов 2026, doi: 10.31649/1997-9266-2026-187-4-178-187.

Біографії авторів

автор О. В. Коротун, афіліація Житомирський державний технологічний університет

канд. пед. наук, доцент, доцент кафедри комп’ютерних наук

автор О. М. Свінцицька, афіліація Житомирський державний технологічний університет

 канд. екон. наук, доцент, доцент кафедри комп’ютерних наук

автор Д. К. Марчук, афіліація Житомирський державний технологічний університет

старший викладач кафедри комп’ютерних наук

автор М. Р. Штиль, афіліація Житомирський державний технологічний університет

здобувач кафедри комп’ютерних наук

Посилання

[1] Л. Ліщинська, і Н. Добровольська, «Перспективні програмні інструменти для аналізу даних у бізнесі,» Вісник Хмельницького національного університету, № 1 (305), с. 78-83, 2022. http://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/35278 .
[2] В. Нестеров, А. Шиш, і Т. Музиченко, «Ефективний економічний розвиток підприємства через інтелектуальний аналіз даних: використання AI для прогнозування та оптимізації стратегій бізнесу,» Економіка та суспільство, № 59, 2024. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-59-87 .
[3] М. Ціж, «Огляд застосування сучасних методів топологічного аналізу даних,» TSynergy, № 2, с. 112-122, 2024, https://doi.org/10.53920/ITS-2024-2-7 .
[4] О. Дацок, «Етапи обробки медичних даних для розв’язання задач алгоритмами машинного навчання,» Вісник Національного технічного університету, т. 1. № 2(14), с. 144-156, 2025. https://doi.org/10.20998/2411-0558.2025.02.10 .
[5] Д. Панаскін, і Є. Білоконь, «Машинне навчання в діагностиці захворювань легеневої системи,» Технічні науки та технології, № 2 (28), с. 76-87, 2022. https://doi.org/10.25140/2411-5363-2022-2(28)-76-87 .
[6] Н. Бугаєць, і І. Лисенко, «Задача прогнозування в машинному навчанні,» Автоматизація технологічних та бізнес-процесів, т. 17, вип. 2, 2025. https://doi.org/10.15673/atbp.v17i2.3150 .
[7] М. Лисенко, і О. Пронькін, «Застосування технологій машинного навчання для встановлення медичного діагнозу», Зв’язок, № 5 (171), с. 75-82, 2025. https://doi.org/10.31673/2412-9070.2024.051397 .
[8] І. Калініна, і О. Гожий, «Дослідження ефективності методів класифікації при прогнозуванні в задачах машинного навчання,» Управління розвитком складних систем, вип. 46, с. 173-180, 2021. https://doi.org/10.32347/2412-9933.2021.46.173-180 .