ВИЗНАЧЕННЯ КІЛЬКІСНОГО ВМІСТУ ШКІДЛИВИХ ВИКИДІВ ПІД ЧАС СПАЛЮВАННЯ ГАЗОПОДІБНОГО ПАЛИВА
DOI:
https://doi.org/10.31649/1997-9266-2025-181-4-32-37Ключові слова:
біогаз, викиди, екологічна активність, енергоефективність, діоксид сірки, оксиди азоту, оксид вуглецю, парникові гази, котел ДКВР-10Анотація
Сучасний світ усе більше стикається з проблемами забруднення довкілля та виснаження природних ресурсів. Використання традиційних енергоносіїв, таких як природний газ, супроводжується викидами шкідливих речовин, що спричиняють глобальне потепління та негативно впливають на здоров’я людини. У цьому контексті більше уваги приділяється альтернативним джерелам енергії, зокрема біогазу, що отримується шляхом анаеробного бродіння органічних відходів. Біогаз може не лише забезпечити екологічно чисту енергію, а й сприяти утилізації відходів, зменшенню залежності від викопних палив та зміцненню енергетичної безпеки.
Мета дослідження полягає у визначенні оптимального палива для котла ДКВР-10 з погляду екологічної активності, враховуючи рівень викидів шкідливих речовин та енергоефективність. Аналіз проводився шляхом оцінки валових викидів діоксиду сірки (SO₂), оксидів азоту (NOₓ) та оксиду вуглецю (CO) під час спалювання різних видів палива.
За результатами дослідження встановлено, що використання біопалива забезпечує значно нижчі викиди SO₂ порівняно з традиційними джерелами енергії (0,00025 г/ГДж проти 0,0059…0,0071 г/ГДж для природного газу). Викиди NOₓ залишаються сталими для всіх досліджуваних видів палива (54,16 г/ГДж). Проте біопаливо показало вищий рівень викидів CO₂ (91,99 г/ГДж), що пояснюється його високою енергетичною насиченістю.
Отримані результати дозволяють точніше оцінити вплив різних видів палива на довкілля та сприяти розробці заходів для зменшення шкідливих викидів. Використання біопалива є перспективним напрямом розвитку екологічно чистої енергетики, проте потребує подальшого вдосконалення технологій спалювання для мінімізації викидів парникових газів.
Посилання
В. І. Ткаченко, і О. М. Бондаренко, «Екологічні аспекти спалювання природного газу», Екологічний вісник України, № 2, с. 25-30, 2021.
М. П. Іванченко, «Оцінка впливу викидів від спалювання газоподібного палива на атмосферне повітря», Наукові праці Національного університету біоресурсів і природокористування України, т. 310, № 5, с. 112-118, 2020.
H. B. Møller, et al., “Agricultural Biogas Production — Climate and Environmental Impacts,” Sustainability, no. 4 (3), pp. 1849, 2022.
B. Yang, et al., “Sustainability Assessment of Agricultural Waste Biogas Production System in China.” Agriculture, no. 14 (11), pp. 1912, 2024.
A. Alamia, et al., “Optimizing hydrogen and e-methanol production through Power-to-X integration in biogas plants,” ArXiv: 2406.00442, 2024.
F. Wu, and S. Pfenninger, “Challenges and Opportunities for Bioenergy in Europe,” ArXiv:2212.08513, 2022.
О. Іщук, «Вплив галузі біометану на реструктуризацію ринку газу України та ЄС,» Економіка та суспільство, № 70, 2024.
SAF Україна. Біогаз 5.0 для вуглецевонейтрального виробництва, 2024. https://saf.org.ua/news/2196/ .
Environmental Protection Agency, “Standards for Air Pollutants from Gas Combustion,” EPA Report 456-78, Washington, DC, USA, 2017.
Д. В. Риндюк, Т. В. Шелешей, І. С. Беднарська, і Я. С. Беднарська, «Оцінка впливу марки мазуту на викиди сірчистого ангідриду на енергетичних об’єктах,» Вчені записки Таврійського національного університету імені ВІ Вернадського. Серія: Технічні науки,№ 31(70), с. 231-236, 2020.
ГКД 34.02.305-2002. Викиди забруднювальних речовин в атмосферу від енергетичних установок. Методика визначення. [Чинний від 2002-07-01]. Київ: ОЕП «ГРІФРЕ», 2002 .
##submission.downloads##
-
pdf
Завантажень: 8
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, оскільки це сприяє продуктивним обмінам, а також швидшому і ширшому цитуванню опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
