ВИКИДИ ЗАБРУДНЮВАЛЬНИХ РЕЧОВИН ВІД СПАЛЮВАННЯ ПОШИРЕНИХ НА РИНКУ УКРАЇНИ ПЕЛЕТ ЯК ПАЛИВА ДЛЯ ПЕЛЕТНОГО КОТЛА З ПАЛЬНИКОМ РЕТОРДНОГО ТИПУ
DOI:
https://doi.org/10.31649/1997-9266-2025-182-5-41-50Ключові слова:
водогрійний котел , паливні пелети, CFD-моделювання, утворення шкідливих речовин, променевий і конвективний теплообмінАнотація
Ця робота виконана з метою оцінювання енергетичних та екологічних характеристик доступних в Україні паливних пелет, використаних у вигляді палива в побутовому водогрійному котлі СЕТ потужністю 25 кВт. Котли СЕТ призначені для теплопостачання житлових будинків, споруд комунально-побутового та промислового призначення, обладнаних системами опалення з природною або примусовою циркуляцією води як теплоносія. Ескізні кресленння та деякі теплогідравлічні характеристики цих котлів представлені в відкритому доступі.
Моделювання спалювання твердого палива виконувалось за допомогою скінчено-елементних CFD-моделей котельного агрегату з подальшим визначенням екологічних і енергетичних характеристик роботи котла в середовищі програмного комплексу ANSYS Student, безкоштовним з 2015 року і призначеним для розв’язання ознайомлювальних і освітніх задач в академічному середовищі.
Проведена верифікація результатів CFD-моделювання на комп’ютерній моделі прототипу котла «СЕТ-25» згідно з паспортними даними, представленими його розробником. Верифікація виконувалась для випадку спалювання пелет з твердих сортів деревини. Показано, що розбіжність результатів не перевищує 2 %. Отже, розроблену модель можна використовувати для моделювання спалювання інших поширених видів пелет: з деревини хвойних порід, рапсу, з пташиного посліду та соломи, а також з донних мулів.
Отримані результати теплотехнічних та екологічних характеристик роботи водогрійного котла, які можуть бути корисними для проектування нових конструкцій водогрійних котлів і під час повіркового розрахунку наявних. Визначено рівень утворення шкідливих речовин під час спалювання в котлі різних типів паливних пелет. Встановлено, що найбільший рівень емісії NOx, спостерігається під час спалювання пелет з донних мулів (550 ppm), а найменший (180 ppm) — під час спалювання пелет з твердих сортів деревини. Показано, що у разі використання в котлі різних типів паливних пелет забезпечується виконання режимних параметрів роботи котла за умови підвищення добової витрати палива у порівнянні з використанням базового палива — пелет з деревини твердих сортів.
Посилання
Автоматичний пелетний котел СЕТ 25 АП, 25 кВт. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://teplo-mag.com.ua/p1166584039-avtomaticheskij-pelletnyj-kotel.html . Дата звернення 13.03.2025 р.
А. Ю. Рачинський, і О. В. Баранюк, «CFD-моделювання прийнятності застосування поширених на ринку України пелет, як палива для пелетного котла з пальником ретордного типу,» Вісник Вінницького політехнічного інституту, № 3, с. 47-55, 2025. https://doi.org/10.31649/1997-9266-2025-180-3-47-55 .
Георгій Гелетуха, Володимир Крамар, Олексій Епік, Тарас Антощук, і Василь Тітков, Комплексний аналіз україн-ського ринку пелет з біомаси. ТОВ «Науково-технічний центр «Біомаса», 2016, 334 с.
Паливні пелети. Характеристики і види. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://galmet.com.ua/yak-tse-pratsyuye/palyvni-pelety-harakterystyky-ta-vydy.html . Дата звернення 13.03.2025 р.
Krona Impulse. Тверде біопаливо і екологія. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.kronaimpuls.com.ua/tverde-biopalivo-i-ekologiya/. Дата звернення 10.04.2025 р.
Все про пелети. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://liberator.com.ua/ua/vse-pro-peleti/. Дата звернення 16.01.2022 р.
О. М. Лисенко, Г. М. Веремійчук, і О. А. Сірий, «Дослідження спалювання пелет сільськогосподарського похо-дження у котлах потужністю до 25 кВт,» Теплофізика та теплоенергетика, т. 44, № 3, 2022. https://doi.org/10.31472/ttpe.3.2022.11 .
О. Г. Левицька, і О. В. Січевий, «Порівняльний аналіз викидів шкідливих речовин при застосуванні альтернатив-них природному газу біопалив,» Вісник Львівського державного університету безпеки життєдіяльності. т. 20, 2019. https://doi.org/10.32447/20784643.20.2019.13 .
Екологічні аспекти використання деревних паливних ресурсів. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://bio.ukr.bio/ua/articles/3589/ . Дата звернення 10.04.2025 р.
E. D. Vicente, et al., “Emissions from residential pellet combustion of an invasive acacia species,” Renewable Energy, vol. 140, pp. 319-329, September 2019 https://doi.org/10.1016/j.renene .
Lu Zhang, et al., “Pollutant Emissions and Oxidative Potentials of Particles from the Indoor Burning of Biomass Pellets Environ,” Sci Technol., vol. 58 (36). pp. 16016-16027, 2024. https://doi.org/10.1021/acs.est.4c03967 .
ANSYS FLUENT 14.5. Theory Guide, Canonsburg, PA, USA: ANSYS Inc., USA, pp. 789, 2012.
S. M. Correa. “A Review of NOx Formation under Gas Turbine Combustion conditions,” Combustion Science and Tech-nology. Pittsburgh, USA, vol., p. 329, 1992.
##submission.downloads##
-
pdf
Завантажень: 5
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, оскільки це сприяє продуктивним обмінам, а також швидшому і ширшому цитуванню опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).