АДАПТИВНА МОДЕЛЬ ГЕНЕРАЦІЇ ЕТИКЕТОК В ERP-СИСТЕМАХ НА ОСНОВІ ІНТЕГРАЦІЇ БАЗИ ДАНИХ ТА БАЗИ ЗНАНЬ
Ключові слова
Анотація
Проведено комплексне дослідження вимог, функціональних можливостей та архітектурних особливостей інтелектуального модуля «Бирки (партія–тара)», що функціонує в межах інформаційної системи керування ресурсами підприємства «ПлазмІС». Актуальність роботи зумовлена специфікою високодинамічного дискретного виробництва, де критичною є висока простежуваність матеріальних потоків та гнучкість міжцехової і складської логістики. Традиційні підходи до маркування, основані на статичних шаблонах етикеток, створюють проблему зростання кількості жорстко зафіксованих форматировок під кожну нову комбінацію «номенклатура–тара–контрагент». Це спричиняє значні трудовитрати на адміністрування системи, витрати на матеріали для маркування, ускладнює підтримку цілісності даних та підвищує ризик помилок через людський чинник під час ручного вибору шаблонів.
Наукова новизна дослідження полягає у розробленні формалізованої математичної моделі інтелектуального модуля, яка базується на синергії реляційної моделі даних та продукційної моделі знань. У роботі детально описано п’ять ключових відношень бази даних (Item, Item_part, Barcode, Item_unit_storage, Item_storage), які становлять інформаційний фундамент системи. Вперше запропоновано механізм динамічного керування структурою етикетки через інтелектуальну надбудову — базу знань. Вона реалізована як сукупність продукційних правил, предикатів та функцій, що дозволяють адаптувати контент та формат бирки в режимі реального часу залежно від параметрів користувача, характеристик партії, типу тари та умов логістичного ланцюга.
Запропонована база знань дозволяє систематизувати інформацію про продукцію та бізнес-процеси у вигляді ієрархічних тем, що забезпечує високу швидкість доступу до необхідних специфікацій. Такий підхід розв’язує критичну проблему лінійного зростання кількості жорстко заданих шаблонів, притаманну традиційним ERP-системам. Розроблений метод друку фактичних бирок безпосередньо з інформаційної системи забезпечує цілісність даних та мінімізує вплив людського фактора.
Практичне значення отриманих результатів підтверджено впровадженням модуля на підприємстві ТОВ «ПлазмаТек». Експериментальна експлуатація показала суттєве підвищення рівня автоматизації складських операцій: час на виконання процесів маркування скоротився у 2,5—4 рази, а кількість помилок персоналу, пов’язаних з некоректним введенням даних, зменшилася вдвічі. Результати дослідження можуть бути використані як методологічна база для проєктування адаптивних компонентів сучасних інтелектуальних систем обліку та логістики.
