ВПЛИВ ТЕМПЕРАТУРИ ІЗОТЕРМІЧНОГО ГАРТУВАННЯ НА ЗМІЦНЕННЯ ВИСОКОМІЦНИХ ЧАВУНІВ ПРИ ДЕФОРМАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.31649/1997-9266-2020-151-4-113-119Ключові слова:
залишковий аустеніт, поверхневе зміцнення, модифікування, фазові перетворення, високоміцний чавунАнотація
Досліджено вплив температури ізотермічного гартування на механічні властивості ADI матеріалів. Термообробка дослідних зразків відбувалася нагрівом вище температури перетворення феритної складової в аустеніт та ізотермічного гартування за температур від 280 до 380 °С. Як гартувальна середа використовувалось рідке олово. В указаних діапазонах температур вивчались пластичні характеристики та параметри міцності зразків в залежності від режимів термообробки. Особливу увагу привернуто на параметри деформаційного зміцнення. Встановлено, що за температур ізотермічного гартування в діапазоні 330…360 °С під час пластичної деформації з’являється TRIP-ефект, що супроводжується високою швидкістю зміцнення матеріалу, за рахунок перетворення залишкового аустеніту в мартенсит. Зміцнення зразків під час пластичної деформації відбувається в 2 етапи. На першому етапі зміцнення відбувається традиційно за рахунок пластичної деформації залишкового аустеніту. Зі збільшенням навантаження основу зміцнення відіграє TRIP-ефект. Пластичні характеристики змінюються зі збільшенням температури гартування. За температури 280 °С міцність та твердість металу максимальна, а пластичні характеристики мінімальні. Оптимум механічних властивостей, разом з опором втомі, спостерігається в діапазоні температур 330…360 °С. Для деталей ґрунтообробної сільгосптехніки, які працюють за незначних навантажень (лапи культиваторів), має застосовуватись гартування на нижчий бейніт. В цьому випадку визначальну роль відіграє твердість.
Посилання
К. И. Ващенко, и Л. Софрони, Магниевый чугун. М., Киев: Машгиз, 1960, 485 с.
М. В. Волощенко, Термическая обработка высокопрочного чугуна. Киев: Гостехиздат УССР, 1961, 97 с.
В. Л. Найдек, В. П. Гаврилюк, и И. Г. Неижко, Бейнитный высокопрочный чугун. Киев, Украина, 2008, 140 с.
К. О. Гогаєв, Ю. М. Подрезов, и С. М. Волощенко, «Новые области использования высокопрочных чугунов,» в Наука про матеріали: досягнення та перспективи, т.1, Киев, Украина: Академпер, 2018, 652 c.
С. М. Волощенко, «Бейнітний високоміцний чавун для ґрунтообробної техніки,» Агроперспектива, № 7, с. 50-51, 2006.
С. М. Волощенко, К. О. Гогаев, О. К. Радченко, М. Г. Аскеров, і В. Т. Варченко, «Дослідження властивостей високоміцного чавуну для лемешів в залежності від хімічного складу та режимів термообробки,» Зб. наук. праць «Вісник Донбаської державної машинобудівної академії,» Краматорськ. № 1 (11), с. 56-61, 2008.
С. М. Волощенко, К. О. Гогаєв, О. К. Радченко, О. І. Шейко, М. Г. Аскеров, «Спосіб виготовлення модифікатора,» Патент України № 88530, Бюл. № 20, 2009.
С. М. Волощенко, В. В. Непомнящий, М. Г. Аскеров, Т. В. Мосина, и Н. Д. Бега, «Влияние термической обработки на фазовый состав и свойства высокопрочного чугуна,» Сталь, № 8, с. 64-69, 2013.
К. А. Гогаев, Ю. Н. Подрезов, С. М. Волощенко, К. Є. Гринкевич, И. В. Ткаченко, и М. В. Коваленко, «Влияние температуры и условий нагружения на характеристики износа бейнитного чугуна,» Проблеми тертя та зношування, № 4, 2017,
С. С. Антонець, С. М. Волощенко, К. О. Гогаєв, О. М. Миропольский, Г. М. Резинка, і Г. І. Семчук, «Робочий орган культиватора,» Патент України № 99964. Бюл. № 12 05.06.15.
К. О. Гогаєв, і С. М. Волощенко, «Бейнітний чавун для швидкозношуваних змінних деталей сільгосптехніки,» Вісник Національної академії наук України, № 9, с. 64-68, 2015.
Adel Nofal, “Advances in the Metallurgy and Applications of ADI,” Journal of Metallurgical Engineering (ME), vol. 2, Issue 1, January 2013.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 193
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, оскільки це сприяє продуктивним обмінам, а також швидшому і ширшому цитуванню опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
