МОДЕЛЮВАННЯ ВПЛИВУ ПАРАМЕТРІВ ЗБУРЕНЬ НА РОБОТУ ДВОКАНАЛЬНОГО П’ЄЗОЕЛЕКТРИЧНОГО ГРАВІМЕТРА
DOI:
https://doi.org/10.31649/1997-9266-2021-154-1-21-28Ключові слова:
прискорення, моделювання, вібрація, амплітуда, двоканальний п'єзогравіметрАнотація
Досліджено вплив параметрів збурюючих прискорень та власних параметрів двоканального п’єзо гравіметра на його роботу за допомогою ЕОМ. Для цього використана математична модель двоканального п’єзоелектричного гравіметра. Отримано та подано результати моделювання на ЕОМ. Моделювався вплив параметрів зовнішніх збурень на роботу нового двоканального п’єзогравіметра. Як зовнішні збурення розглядались вплив частот і амплітуд вимушених вібрацій основи (по поздовжній і поперечній осях), на якій розміщено двоканальний п’єзогравіметр, а також збурюючих вібраційних прискорень для найнесприятливіших резонансних випадків: w = w0, w = 2w0, w = 3w0, 2w = w0, 3w = w0, де w0 — частота власних коливань двоканального п’єзогравіметра, w — частота збурень. В результаті моделювання отримано графіки зміни вихідного сигналу для різних значень частоти збурень вібраційних прискорень, коефіцієнта демпфірування та різних значень амплітуд збурюючих віброприскорень основи. Кожний отриманий результат та графік проаналізовано щодо величини усталених вимушених коливань двоканального п’єзогравіметра і зроблено висновок про наявність або відсутність резонансу. Використовуючи результати попередніх досліджень авторів, проведено порівняння аналітичного розв’язку рівнянь руху двоканального п’єзоелектричного гравіметра під дією зовнішніх збурень з отриманими результатами цифрового моделювання. Аналіз результатів моделювання показав, що середньоквадратичне відхилення розв’язків не перевищує 0,009 мм та підтвердив адекватність математичної моделі двоканального п’єзогравіметра. Тобто, отримана математична модель двоканального п’єзогравіметра відповідає реальному приладу і її можна застосовувати для проведення подальших досліджень параметрів руху двоканального п’єзогравіметра.
Посилання
О. М. Безвесільна, Вимірювання гравітаційних прискорень. Житомир, Україна: ЖІТІ, 2002, 264 с.
В. Л. Пантелеев, и А. А. Булычев, Измерение силы тяжести на подвижном основании, учеб. пос. по курсу «Теория измерения силы тяжести (дополнительные главы)». Москва, РФ, 2003, 80 с.
В. Торге, Гравиметрия, моногр. Москва: Мир, 1999, 428 с.
О. М. Безвесільна, Вимірювання прискорень. Київ, Україна: Либідь, 2001, 261 с.
О. М. Безвесільна, «Алгоритмічні методи високоточного визначення лінійних прискорень,» Вісник Хмельницького національного університету. Технічні науки, № 5 (265), с. 100-105, 2018.
О. М. Безвесільна, Ю. В. Киричук, і С. С. Ткаченко, Системи керування навігаційних систем рухомих об’єктів, моногр. Житомир, Україна: ЖДТУ, 2010. 153 с
К. Деккер, и Я. Вервер, Устойчивость методов Рунге-Кутты для жестких нелинейных дифференциальных уравнений. Москва: Мир, 1988, 334 с.
О. М. Безвесільна, і Ю. В. Киричук, Перетворюючі пристрої приладів та комп'ютеризованих систем (Технологічні вимірювання та прилади), навч. посіб. для студентів приладобудівних спец. ВНЗ. Житомир, Україна: ЖДТУ, 2008, 172 с.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 170
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, оскільки це сприяє продуктивним обмінам, а також швидшому і ширшому цитуванню опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).