Інформаційні технології та комп'ютерна техніка

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРОГРАМНОЇ РЕЛЯТИВІЗАЦІЇ У ТЕХНОЛОГІЧНИХ СИСТЕМАХ ПРОГРАМУВАННЯ

Автор(и)

І. В. Редько
Національний технічний університет України ""Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського"" ROR
М. О. Зилевіч
Національний технічний університет України ""Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського"" ROR

Ключові слова

концепт монада композит композиція редукція середовище програмування оракульні схеми

Анотація

У дослідженні аргументовано необхідність парадигмальних змін у технологічних основах програмування, які передбачають перехід від індивідно-суб’єктивної парадигми програмування до інтерсуб’єк­тивної. Запропонована інтерсуб’єктивна парадигма базується на розумінні програмування як діяльності, що обумовлена програмним уподібненням, суб’єкто-орієнтованим взаємодоповненням його активної та пасивної форм. Для реалізації такого переходу, розглянуто об’єктивізацію активно-пасивного взаємодоповнення, яка є основною передумовою реального осучаснення розуміння програмування як рефлексивно-транзитивного замикання породжуваного суб’єктом програмного уподібнення. Визначальною для об’єктивізації активної ролі суб’єкта в контексті технологічних середовищ програмування є концепт — суть–уподібнення, представлений у вигляді тієї чи іншої специфікації. Подобою ж як цілим наслідком уподібнення, тобто програмою об’єктивізується пасивна складова обумовлення. Для досягнення цієї мети, запропоновано інструмент логіко-математичних специфікацій семантико-синтаксичних аспектів програмування. Цей інструмент апробовано на прикладах, які продемонстрували загальні особливості застосування технологічного середовища програмування до породження суб’єкто-орієнтованих технологічних систем програмування та їхнього використання. Зокрема, застосування цього інструменту дозволяє створювати ефективніші технологічні системи програмування, які мають вищу якість та гнучкість у виконанні завдань. Отримані результати підтверджують необхідності парадигмальних змін у технологічних основах програмування та є одним з можливих варіантів розв’язання проблеми парадигмальних змін і подальшої технологізації програмування, а також демонструє загальні особливості застосування технологічного середовища програмування для породження суб’єктно-орієнтованих технологічних систем програмування та їхнього використання.

260 233

Біографії авторів

автор І. В. Редько, афіліація Національний технічний університет України ""Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського""

д-р фіз.-мат. наук, професор кафедри конструювання електронно-обчислювальної апаратури

автор М. О. Зилевіч, афіліація Національний технічний університет України ""Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського""

аспірант кафедри конструювання електронно-обчислювальної апаратури

Посилання

Д. Є. Кнут, Искусство программирования. Основные алгоритмы. М.: Вильямс, 2007.
І. В. Редько, и П. О. Яганов, «Концептуальна модель технологічного середовища програмування,» Наукові вісті КПІ, № 1, с. 18-26, 2020. https://doi.org/10.20535/kpi-sn.2020.1.197953 .
I. Redko, P. Yahanov, and M. Zylevich, “Concept-Monadic Model of Technological Environment of Programming,” 2020 IEEE 2nd International Conference on System Analysis & Intelligent Computing (SAIC), Kyiv, Ukraine, 2020, pp. 125-130, https://doi.org/10.1109/SAIC51296.2020.9239204 .
І. В Редько, П. О. Яганов, і М. О. Зилевіч, «Редукційне концептування оракульних схем,» Системні дослідження та інформаційні технології, № 1, с. 21-33, 2021. https://doi.org/10.20535/SRIT.2308-8893.2021.1.02 .
И. В. Редько, «Прагматические основания дескриптивных сред,» Проблемы программирования, № 3, с. 3-25, 2005.
Г. В. Лейбниц, Сочинения в 4-х томах. М.: Мысль, 1982.
В. Н. Редько, «Композиции программ и композиционное программирование,» Программирование, № 5, с. 3-24, 1978.
В. Н. Редько, «Дефиниторы и метод дефиниторного процессирования,» Кибернетика, № 6, с. 52-56, 1974.
И. А. Басараб, Н. С. Никитченко, и В. Н. Редько, Композиционные базы данных. К.: Лыбидь, 1992.
В. Н. Редько, «Основы програмологии,» Кибернетика и систем. анализ, № 1, с. 35-57, 2000.
В. Н. Редько, «Основы композиционного программирования,» Программирование, № 3, с. 3-13, 1979.
В. Н. Редько, Н. В. Гришко, и И. В. Редько, «Экспликативное программирование в среде логико-математических спецификаций,» УкрПРОГ98, с.71-76, 1998.
И. В. Редько, и Н. В. Гришко, «Экспликативное программирование в среде интеграции,» Проблемы программирования, № 2, с. 59-65, 2004.
D. I. Redko, I. V. Redko, P. O. Yahanov, and T. L. Zakharchenko, “Compositional basis in programmer activity,” Системні дослідження та інформаційні технології, № 4, с. 83-96, 2015.
А. И. Мальцев, Алгоритмы и рекурсивные функции. М.: Наука, 1965.
Д. Б. Буй, Примитивные программные алгебры. Киев, 1984.
A. Пуанкаре, О науке. М.: Наука, 1990.