Прогнозування екологічних ризиків з використанням аналізу ієрархій і теорії нечітких множин

Автор(и)

  • Р. Риахи
  • Ю. А. Безносик
  • Л. Н. Бугаєва
  • Г. А. Статюха

Ключові слова:

ризик, метод аналізу ієрархій, теорія нечітких множин, ступінь ризику, значимість ризику, екологічний ризик

Анотація

Розроблено методологію оцінки складеного ризику різної екологічної діяльності і джерел забруднення. Оцінка ризику обчислюється як добуток ступеня ризику r і ступені значущості i. Обидва фактори r і i виражені багаторівневим масштабом якості, який визначений в трикутних нечітких числах (TFN). Для угрупування елементів ризику була розроблена модель складеного ризику триступінчатої ієрархічної структури. Для угрупування використовувався метод аналізу ієрархії (МАІ). Розроблена методологія застосовується у дослідженні складеного екологічного ризику виробництва сірчаної кислоти. Запропонований підхід реалізований в пакеті Fuzzy Logic Toolbox середовищі MatLab.

##submission.downloads##

  • PDF
    Завантажень: 38
Переглядів анотації: 101

Опубліковано

2010-11-12

Як цитувати

[1]
Р. Риахи, Ю. А. Безносик, Л. Н. Бугаєва, і Г. А. Статюха, «Прогнозування екологічних ризиків з використанням аналізу ієрархій і теорії нечітких множин», Вісник ВПІ, вип. 5, с. 114–118, Листоп. 2010.

Номер

№ 5 (2006)

Розділ

Інформаційні технології та комп'ютерна техніка

Метрики

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:

  • Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публі­кації.
  • Автори можуть укладати окремі, додат­кові договірні угоди з неексклюзив­ного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опубліку­вати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
  • Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорі­шого і ширшого цитування опубліко­ва­них робіт (див. вплив відкритого доступу).