Civil engineering

Prospects of Using Carbonate Mineral Raw Materials of Podіlia in Technology of Autoclave Concrete Production

Authors

V. R. Serdyuk
Vinnytsia National Technical University ROR
D. G. Rudchenko
LLC “Aerok”
DOI https://doi.org/10.31649/1997-9266-2020-152-5-7-16

Keywords

autoclaved aerated concrete carbonate raw materials energy efficiency

Abstract

The advantages of autoclaved aerated concrete as a modern structural and heat-insulating material are shown. The current state of energy and environmental problems related to the production of autoclaved aerated concrete and its components has been studied. The data on the environmental impact of greenhouse gas emissions from the production of mineral binders show that the cement industry accounts for 7…10 % of total CO2 emissions.

It is noted that the reduction of energy consumption for the production of cement and cement materials, including autoclaved aerated concrete, corresponds to the existing reserves for reducing Ukraine’s energy dependence and environmental restrictions related to greenhouse gas emissions.

The data on the formation of the regulatory framework for the production of autoclaved aerated concrete and the use of active mineral additives of natural and man-made origin in order to reduce the high energy consumption of the clinker component in its composition. On the basis of analytical researches prospects of use of carbonate additives in technology of production of cement materials and aerated concrete of autoclave hardening are shown.

The analysis of the current state of limestone extraction and its use in the country’s economy is given. The construction industry accounts for about 30 % of its total consumption, and 60…70 % is used by the metallurgical industry.

Due to the rapid growth of imports of limestone raw materials to Ukraine, potential opportunities for the use of explored reserves of limestone raw materials, which are concentrated on the left bank of the Dniester. Specific data of geological exploration works carried out in the 30s, 40s and 80s of the last century, which can be used for the production of lime and multifunctional additives in autoclaved aerated concrete, are given.

682 509

How to Cite

[1]
“Prospects of Using Carbonate Mineral Raw Materials of Podіlia in Technology of Autoclave Concrete Production”, Вісник ВПІ, no. 5, pp. 7–16, Nov. 2020, doi: 10.31649/1997-9266-2020-152-5-7-16.

Author Biographies

V. R. Serdyuk, Vinnytsia National Technical University

Dr. Sc. (Eng.), Professor, Professor of the Chair of Construction, Urban Development and Architecture

D. G. Rudchenko, LLC “Aerok”

Cand. Sc. (Eng.), General Director of LLC “Aerok”

References

Р. Ф. Рунова, Л. Й. Дворкин, Ю. Л. Носовський, і О. Л. Дворкин, В’яжучі речовини. Київ, Україна: Основа, 2012.
P. Alsubarі, and M. Z. Shafіgh Jumaat, “Utіlіzatіon of hіgh-volume treated palm oil fuel ash to produce sustainable self-compacting concrete,” J. Clean. Prod., № 137, р. 982-996, 2016.
Д. Г. Рудченко, Н. О. Дюжилова, і В. Р. Сердюк, «Оцінка можливості застосування доменних гранульованих шлаків в технології виробництва автоклавного газобетону,» Вісник ОДАБА, № 79, с. 117-126, 2020.
СН 277-80. Инструкция по изготовлению изделий из ячеистого бетона. Госстрой России. М.: ГУП ЦПП, 2001, 47с.
Д. І. Аршинніков, і В. А. Свідерський, «Порівняльний аналіз мінералогічного складу природної крейди родовищ України,» Technology audіt and productіon reserves, № 4 (24), р. 7-11, 2015.
В. О. Хмелевський, і О. В. Хмелевська, Літологія: Осадові породи. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2015.
Доповідь про стан навколишнього природного середовища у Вінницькій області, 2017, 247 с. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://geography.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2017/10/42320198.pdf .
В. Г. Хозин, и О. В. Хохряков, «Карбонатные цементы низкой водопотребности,» Технологии бетонов, № 11-12, с. 25, 2009.
Z. Gіergіczny, J. Małolepszy, J. Szwabowskі, and J. Slіwіnskі, “Cementy z dodatkamі mіneralnymі w technologіі betonow nowej generacjі,” Gorazdze cement. Opole, 2002.
М. А. Саницький, і Х. С. Соболь, Модифіковані композиційні цементи, навч. посіб. Львів, Україна: вид-во Львівської політехніки, 2010, 132 с.
Й. Штарк, и В. Бернд, Цемент и известь, П. Кривенко, ред. Киев, Украина: Оранта, 2008, 480 с.
W. Locher Frіedrіch “Cement – Prіncіples of productіon and use,” Verlag Bau+Technіc Gmbh, 2006, 536 p.
В. В. Тимашев, и В. М. Колбасов, «Свойства цементов с карбонатными добавками,» Цемент, № 10, с. 10-12, 1981.
Т. П. Кропивницька, М. А. Саницький, і І. М. Гев’юк, «Вплив карбонатних добавок на властивості портландцементу композиційного,» Вісник Національного університету «Львівська політехніка»: Теорія і практика будівництва, № 755, с. 214-220, 2013.
Т. В. Жидкова, С. М. Чепурна, і О. С. Борзяк, «Механізм впливу добавки високодисперсної крейди на процеси структуроутворення цементного каменю,» Будівельні матеріали та технології, Вісник ОДАБА, № 72, с. 99-106, 2018.
В. Р. Сердюк, і Амер Номан, «Теоретичні передумови підвищення водостійкості фосфогіпсозольних в’яжучих,» Вісник Вінницького політехнічного інституту, № 3, с. 20-32, 1998.
А. В. Волженський, В. И. Стамбулко, и А. В. Феронская, Гипосо цементно пуцолановые вяжущие, бетоны и изделия. Москва: Стройиздат, 1971, 136 с.
Ю. М. Бутт, и Л. И. Рашкович, Твердение вяжущих при повышенных температурах. Москва: Стройиздат, 223 с, 1965.
А. А. Воровьев, и В. И. Елдфиров, «Влияние карбонатных добавок на долговечность ячеистых бетонов», Весник РУДН. Инженерные исследования, № 1, с. 86-89, 2001.

Most read articles by the same author(s)