Енергетика, електротехніка та електромеханіка

ПОТЕНЦІАЛ ВИКОРИСТАННЯ СОЛОМИ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР ЯК БІОПАЛИВА

Автор(и)

С. А. Бурлака
ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ROR
Ю. В. Гуменюк
ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ROR
O. O. Галущак
Вінницький національний технічний університет ROR
DOI https://doi.org/10.31649/1997-9266-2020-153-6-57-64

Ключові слова

солома зернових культур біоенергетика біопаливо технологія

Анотація

На сьогодні для України актуальним є питання енергонезалежності. Україна має величезний потенціал біомаси — соломи, використання якої сьогодні, як біопалива вкрай незначне, що пов’язано з відсутністю обладнання і техніки для правильного її збирання з полів та енергетичних установок, де можна її спалювати. Солома зернових культур є єдиною нішею у виробництві твердого біопалива, яка, по суті, не зайнята на сьогодні. Солома може бути одним з найперспективніших джерел альтернативного виду палива для країни в цілому. У статті подані результати досліджень потенціалу використання соломи на енергетичні цілі. Одним з проблемних моментів є вміст в біомасі соломи низки хімічних елементів, які знижують ефективність роботи енергетичних установок. Ця проблема може бути вирішена за допомогою вимивання елементів з соломи за використання біомаси для прямого спалювання або за використання соломи для виготовлення пелетів. Пелетування соломи має як переваги, так і недоліки. Солома зернових культур є одним з перспективних джерел енергії, ефективне використання якого визначається низкою обставин, разом з тим і необхідністю екологічного обґрунтування. Визначено потенціал соломи як альтернативного палива та проведено оцінювання щодо витрат енергії на її збір, підготовку для спалювання в котлоагрегатах. На основі цих оцінок прогнозуються можливі обсяги споживання визначеного альтернативного виду палива на перспективу. У роботі розглянуті балансові методи оцінки потенціалу соломи як біопалива для конкретних умов і результати досліджень впливу на навколишнє середовище. Показано, що витримка соломи в польових умовах дозволяє значно знизити вміст в ній корозійно-небезпечних елементів. Проаналізовано склад відходів, які утворюються під час спалювання соломи. Встановлено, що за сформованої практики сільськогосподарського виробництва вміст важких металів у золі не перевищує встановлених для країн європейського союзу нормативів, що дозволяє використовувати її як мінеральне добриво для сільськогосподарських культур.

596 523

Як цитувати

[1]
«ПОТЕНЦІАЛ ВИКОРИСТАННЯ СОЛОМИ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР ЯК БІОПАЛИВА», Вісник ВПІ, вип. 6, с. 57–64, Груд 2020, doi: 10.31649/1997-9266-2020-153-6-57-64.

Біографії авторів

автор С. А. Бурлака, афіліація ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

асистент кафедри загальнотехнічних дисциплін та охорони праці

автор Ю. В. Гуменюк, афіліація ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

аспірант кафедри аграрного менеджменту

автор O. O. Галущак , афіліація Вінницький національний технічний університет

канд. техн. наук, старший викладач кафедри автомобілів та транспортного менеджменту

Посилання

P. Abbot, “Biofuel, Binding Constrains and Agricultural Commodity Volatility,” NBER Working Paper, no. 18873, рр. 1-46, 2013.
International Renewable Energy Agency (IRENA), Global energy transformation, IRENA 2018, 76 p. ISBN 978-92-9260-059-4.
B. Mola-Yudego, et al., “Reviewing wood biomass potentials for energy in Europe: the role of forests and fast growing plantations,” BIOFUELS, 2017.
P. Ottosen, and J. P. Jensen, “Large Seale Wood and Straw Pellets Production and Use,” Proceeding of European Pellets Conference. 34 march 2004, Wels, Austrіa.
B. D. Wright, “Global Biofuels: Key to the Puzzle of Grain Behavior,” Journal of Economic Perspectives, vol. 28, no 1, pp. 73-98, 2014.
В. Д. Білодід, i Г. О. Куц, «Енергетичний потенціал окремих видів альтернативного палива та оцінка енерговитрат на їх підготовку для прямого спалювання в котлоагрегатах,» Проблеми загальної енергетики, вип. 1 (24), с. 32-39, 2011.
І. В. Гунько, С. А. Бурлака, і А. П. Єленич, «Оцінка екологічності нафтового палива та біопалива з використанням методології повного життєвого циклу,» Вісник Хмельницького національного університету, т. 2, № 6, с. 246-249, 2018.
Ю. В. Гуменюк, «Стратегія розвитку зернопродуктового підкомплексу АПК для забезпечення продовольчої безпеки країни та комплексного розвитку сільського господарства,» Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. № 2, с. 147-152, 2019.
В. Я. Месель-Веселяк, «Виробництво альтернативних видів енергетичних ресурсів як фактор підвищення ефективності сільськогосподарських підприємств,» Економіка АПК, № 2, с. 18-27, 2015.
В. М. Павліський, Ю. П. Нагірний, і О. В. Павліська, Енергетичний і метаногенний потенціал соломи зернових культур, ріпаку і кукурудзи. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnau/2010_146/10pvm.pdf .
О. М. Шпичак, О. В. Боднар, і С. О. Пашко, «Виробництво біопалива в Україні у контексті оптимального вирішення енергетичної проблеми,» Економіка АПК, № 3, с. 13-19, 2019.
. С. Бурлака, О. Галущак, і Ю. Гуменюк, «Дослідження течії палива в розпилювачі форсунок при використанні спиртових добавок в емульгованих паливах,» Вісник машинобудування та транспорту, т. 11, № 1, с. 18-27, 2020.

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають