МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ НАДВИСОКОЧАСТОТНОГО ВИМІРЮВАЧА ВОЛОГОСТІ ЗЕРНА
DOI:
https://doi.org/10.31649/1997-9266-2023-169-4-87-91Ключові слова:
зерно, вимірювання, вологість, методи вимірювання, коефіцієнт поглинання, біжуча хвиля, хвилевод, надвисокі частоти (НВЧ)Анотація
Швидке та точне визначення вмісту води в будь-якому матеріалі як у процесі виробництва, так і в період експлуатації є найважливішим завданням. Розглянуто методи вимірювання вологості зерна. Зростаючі вимоги до якості та конкурентоспроможності вітчизняної сільськогосподарської продукції висувають нові вимоги до приладів та пристроїв експресного контролю вологості у більшості технологічних процесів. У сучасних технологічних процесах потрібні універсальні прилади, що контролюють вологість сипких продуктів, зокрема зернових. В роботі досліджено методи й засоби контролю вологості зерна, оскільки сучасні технологічні прийоми виробництва сільськогосподарських продуктів значною мірою пов’язані з визначенням вмісту вологи. Надлишок або відсутність у матеріалі вологи впливає на його фізико-хімічні, фізико-механічні та експлуатаційні властивості, а також на якісні показники. Показано, що точність вимірювання вологості суттєво залежить від щільності матеріалів та показників середовища. Авторами проведено детальний аналіз і вибрані параметри, що суттєво впливають на вимірювання вологості зерна. В роботі визначено оптимальний метод для максимально точного вимірювання вологості низки сільськогосподарських матеріалів. Запропоновано математичну модель надвисокочастотного вимірювального перетворення вологості зернових культур, суть якого полягає у вимірюванні потужності сигналів на виході хвилеводу шляхом використання біжучої хвилі та оцінювання коефіцієнтів поглинання як вологості середовища, так і сухої речовини, що дає змогу підвищити точність вимірювання. Авторами розроблено структурну схему надвисокочастотного вимірювача вологості зернових культур, який реалізує запропоновану математичну модель.
Посилання
Е. П. Вишневський, і Г. В. Чепурин, Вплив вологості на властивості матеріалів. Київ, Україна, 2010.
ТОВ АкваСенсор. Вологоміри. Харків, Україна. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://agrovektor.com/ua/category/3307-vlagomery.html . Дата звернення 12.05.2023.
Держспоживстандарт України 2009 Жито. Технічні умови : ДСТУ-4522:2006. від 28.02.2006. Київ, Україна.
І. Renhаrt, “The Соntrоl оf Mоisture оf Rосks by Methоds оf Miсrоwаve Аquаmetry,” in Elektrоmаgnetiс Wаve Interасtiоn with Wаter аnd Mоist, 4th Internаtiоnаl Соnferenсe оn «Substаnсes», Weimаr, 2001, рр. 372-379.
Ю. В. Крушевський, і Я. О. Бородай, «Вплив масообміну води на точність вимірювання вологості зерна,» Наукові праці ВНТУ, № 1, 2007.
Л. Ф. Скалецька, Технологія зберігання і переробки продукції рослинництва. Київ, Україна : Аграрна освіта, 2014.
Й. Й Білинський, М. О. Скалецька, «Математична модель надвисокочастотного вимірювача вологості сипучих продуктів,» LI Науково-технічна конференція підрозділів Вінницького національного технічного університету, 2023.
Й. Й. Білинський, Б. П. Книш, і Д. В. Новицький, «Моделювання та експериментальні дослідження НВЧ вимірювального перетворювача вологості природного газу», Вісник Вінницького політехнічного інституту, № 1, с. 7-13, 2021.
Й. Й. Білинський, Д. В. Новицький, і Б. П. Книш, Надвисокочастотний метод і засіб вимірювання вологості природного газу, монографія, ВНТУ, 2022, с. 109.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 36
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, оскільки це сприяє продуктивним обмінам, а також швидшому і ширшому цитуванню опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).