ЛАБОРАТОРНІ ДОСЛІДЖЕННЯ КОМБІНОВАНОГО МЕТОДУ ЗНЕВОДНЕННЯ ВНУТРІШНІМИ ДЖЕРЕЛАМИ ТЕПЛОТИ В УМОВАХ ЕЛЕКТРИЧНОГО НАГРІВУ

О. В. Замицький; Н. В. Бондар; С. О. Крадожон

doi:10.31649/1997-9266-2022-160-1-21-27

Автор(и)

О. В. Замицький

Криворізький національний університет ROR

Н. В. Бондар

Криворізький національний університет ROR

С. О. Крадожон

Криворізький національний університет ROR

DOI https://doi.org/10.31649/1997-9266-2022-160-1-21-27

Ключові слова

сушильні установки енергоефективність тонкодисперсні матеріали

Анотація

Постійне погіршення якості залізних руд викликає необхідність переробки важкозбагачуваних корисних копалин, що вимагають глибокого збагачення, і ускладнює зневоднення. На вуглезбагачувальних фабриках широко застосовують процеси, які відбуваються у водних середовищах. В результаті цих процесів після відокремлення мінеральних домішок у вугіллі залишається значна кількість баласту — води. Тому завершальними операціями в процесах збагачення є механічне і термічне зневоднення продуктів збагачення вугілля, насамперед вугільних концентратів та шламів. При цьому основну складність становить сушіння флотоконцентрату (0…0,5 мм) і дрібного концентрату (0,5…6 мм), які мають після механічного зневоднення залишкову вологість 23…27% і близько 13% відповідно, що зумовлює необхідність додаткового теплового сушіння, від способу і апаратурного оформлення якого залежать якість вугільного концентрату, витрата палива, енерго- і металоємність процесу. Використання термічного сушіння для зневоднення продуктів збагачення пов’язано з різким збільшенням капіталовкладень та витрат дефіцитних енергоносіїв, що в умовах сучасного ринку сировини і стану економіки недоцільно. Зневоднення фільтрацією на вакуум-фільтрах, яке отримало повсюдне поширення на збагачувальних фабриках, не дозволяє отримати продукти збагачення кондиційної вологості. За підвищеної вологості концентрату збільшуються витрати на транспортування його споживачеві, а в зимовий час можливе його змерзання у залізничних вагонах. Розробка ефективних методів сушіння і термообробки дисперсних матеріалів набуває важливого практичного значення з огляду на високі вимоги, які висуваються до якості готової продукції і необхідністю переходу до енерго- і ресурсозбережних технологій. Великою проблемою є зневоднення осадів шламової крупності, тому що наявні методи фільтрації для цього малопридатні. Отже встановлення закономірностей процесу зневоднення тонкодисперсних матеріалів є актуальним науковим завданням.

332 283

Як цитувати

[1]

«ЛАБОРАТОРНІ ДОСЛІДЖЕННЯ КОМБІНОВАНОГО МЕТОДУ ЗНЕВОДНЕННЯ ВНУТРІШНІМИ ДЖЕРЕЛАМИ ТЕПЛОТИ В УМОВАХ ЕЛЕКТРИЧНОГО НАГРІВУ», Вісник ВПІ, вип. 1, с. 21–27, Бер 2022, doi: 10.31649/1997-9266-2022-160-1-21-27.

Завантажити посилання

Біографії авторів

автор О. В. Замицький, афіліація Криворізький національний університет

д-р техн. наук, професор, завідувач кафедри теплоенергетики

автор Н. В. Бондар, афіліація Криворізький національний університет

старший викладач кафедри теплоенергетики

автор С. О. Крадожон, афіліація Криворізький національний університет

аспірант кафедри гірничих машин та обладнання

Посилання

А. Д. Полулях, «Особенности современных технологий углеобогащения,» Збагачення корисних копалин, наук.-техн. зб., Дніпропетровськ, вип. 17 (58), с. 3-6, 2003.

В. А. Жужиков, Фильтрование. Теория и практика разделения суспензий, Москва: Химия, 1980, 398с.

С. Э. Фридман, О. К. Щербаков, и А. М. Комлев, Обезвоживание продуктов обогащения, Москва: Недра, 1988, 240 с.

Е. Е. Гарковенко, и др. Особенности флотации и обезвоживания тонкодисперсных углесодержащих материалов, Донецк, Украина: Норд-Пресс, 2002, 266 с.

П. И. Пилов, «Распределение частиц твердой фазы в турбулентном потоке жидкости при выделении осадка,» Науковий вісник НГА України, № 1, с. 74-77, 1998.

А. Д. Полулях, и О. В. Ищенко, «Состояние подготовки и обогащение машинных классов рядового угля в Украине,» Збагачення корисних копалин, наук.-техн. зб., вип. 23 (64), с. 21-26, 2005.

А. С. Кофанов, и др., «Пути снижения влажности флотоконцентрата и тонкого шлама,» Збагачення корисних копалин, наук.-техн. зб., вип. 23 (64), с. 142-146, 2005.

А. В. Лыков, Теория сушки, Москва: Энергия, 1968, 472 c.

Б. С. Сажин, и В. Б. Сажин, Научные основы техники сушки, Москва: Наука, 1997, 448 с.

В. И. Коновалов, Т. Кудра, и Н. Ц. Гатапова, «Новые зарубежные исследования в области сушки и термообработки: результаты и тенденции,» Вестн. Тамб. гос. техн. ун-та, т. 14, № 3, с. 530-537, 2008.

Т. Ф. Киселева, Технология сушки: Учебно-методический комплекс, Кемеровский технологический институт пищевой промышленности, Кемерово, 2007, 117 с.

М. Д. Герасимов, М. П. Покушалов, и А. Л. Покушалов, «Устройство сушки», RU 2459164 C1. 20.08.2012.

К. А. Данилов, Д. Р. Кривошеев, и Е. В. Гусев, «Аппарат для сушки дисперсных материалов», Молодые ученые — развитию текстильно-промышленного кластера, № 1, с. 502-504, 2016.

[14] А. И. Сокольский, Е. В. Гусев, и О. Б. Колибаба, «Условия и конструктивные меры масштабного перехода от лабораторных установок к промышленным образцам при проектировании сушильных агрегатов вихревого типа,» Вестник Ивановского государственного энергетического университета, № 2, с. 22-29, 2020.

С. Ф. Шинкоренко, Е. П. Белецкий, и А. А. Ширяев, Справочник по обогащению руд черных металлов, Москва: Недра, 1980, 482 с.

О. В. Замицький, «Экологически чистый способ доводки тонкодисперсных продуктов обогащения по влажности.» Москва, МГГУ, № 3, с. 82-84, 1995.

О. В. Замицький, «Разработка способа и технических средств доводки по влажности тонкодисперсных продуктов обогащения прямым воздействием переменного электрического тока.» дис. канд. техн. наук., Криворожский технический университет, Кривой Рог, 1995, 29 с.