ВИХІДНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ РЕЗОНАНСНОГО ПІДСИЛЮВАЧА РЕАКТИВНОЇ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ПОТУЖНОСТІ У РАЗІ ВАРІАЦІЇ СХЕМНИХ ПАРАМЕТРІВ
Ключові слова
Анотація
Проведено теоретичне дослідження процесів, що проходять у резонансному підсилювачі реактивної електричної потужності, схема якого представлена двома індуктивно пов’язаними послідовними активно-реактивними контурами, за можливої варіації рівня електромагнітного зв’язку між ними та порушення умов резонансу. Оцінено вихідні характеристики підсилювача реактивної електричної потужності гармонічних сигналів у разі варіації рівня електромагнітного зв’язку між контурами та відхилення робочих частот від резонансних величин. Аналіз перебігу електромагнітних процесів проведено за допомогою відомих методів теорії електричних кіл без залучення будь-яких гіпотез про фізику резонансних явищ. Вперше проведено дослідження резонансного підсилювача реактивної електричної потужності, що дозволяє дати важливі для практики оцінки вихідних характеристик залежно від відхилень величин елементної бази від відповідних умов збудження резонансу напруг. Показано, що найбільше впливає на ефективність ступінь відхилення робочих частот від резонансних значень і рівень електромагнітного зв’язку між контурами запропонованої схеми підсилювача. Встановлено, що енергообмін між контурами підсилювача дозволяє реалізувати режим з максимально можливим коефіцієнтом підсилення за невеликих значень струмів, що збуджуються, або режим з удвічі меншим коефіцієнтом підсилення, але з істотно великими струмами. Практична значущість отриманих результатів визначається можливостями застосування запропонованого підсилювача залежно від потужності джерела напруги. У разі джерел з невеликими амплітудами збуджувального сигналу доцільним є режим з низьким рівнем зв’язку, а за використання потужних джерел гармонічної напруги ліпшим є режим з високим рівнем електромагнітного зв’язку між контурами підсилювача. Важливим для практики є висновок про суттєве зниження коефіцієнта підсилення у разі відхилення частот збудження від резонансних величин. Показано, що варіація частот збудження близько ±5 % призводить до пропорційного зміщення максимумів вихідної потужності щодо резонансної частоти підсилювача, причому однакового як для позитивних, так і негативних варіацій відхилення.
