Інформаційні технології та комп'ютерна техніка

МОДЕЛЮВАННЯ ТА СТАТИСТИЧНА ОЦІНКА ВПЛИВУ ВИЩОЇ ОСВІТИ НА ФОРМУВАННЯ ПОКАЗНИКІВ ЗЛОЧИННОСТІ В УКРАЇНІ

Автор(и)

О. Ф. Шевчук
Вінницький національний технічний університет ROR
DOI https://doi.org/10.31649/1997-9266-2024-174-3-86-95

Ключові слова

злочинність контингент студентів, моделювання регресійна модель аномальні значення кількість вчинених злочинів

Анотація

Проведено інформаційно-аналітичне дослідження кореляційних зв’язків між кількістю вчинених злочинів на території України та загальною чисельністю студентів закладів вищої освіти (ЗВО). Деталізований аналіз відповідного кореляційного поля, в розрізі окремих часових періодів, дозволив виділити три області точок з досить тісним лінійним зв’язком між зазначеними показниками.

У першому періоді (1990—1994 рр.) стрімке зростання рівня криміногенності країни за незначних змін контингенту студентів ЗВО обумовлюється кризовими соціально-економічними явищами, викликаними розпадом СРСР.

У другому часовому періоді (1995—2015 рр.) спостерігається характерний для досліджуваних показників причинно-наслідковий зв’язок зворотного напрямку. При цьому побудована регресійна модель виявилася адекватною, а всі її параметри — статистично значущими з довірчою ймовірністю p = 0,95. Зокрема встановлено, що середнє 1 %-не зростання чисельності студентів ЗВО, в цьому періоді, супроводжується 0,43 %-м зменшенням загальної кількості вчинених злочинів. Подібні статистичні оцінки отримано й з урахуванням лагової затримки в один рік у значеннях ендогенної змінної.

У третьому часовому періоді (2015—2021 рр.) відбувається зміна у напрямку кореляційного зв’язку між досліджуваними показниками. А саме встановлено, що середнє 1 %-не зменшення кількості студентів ЗВО супроводжується 2,23 %-м зменшенням кількості вчинених злочинів. Така атипова поведінка та порушення їхнього причинно-наслідкового зв’язку пояснюється системним впливом низки факторів, серед яких ключовими є гібридні військові дії РФ на території України з відповідним зростанням міграційних процесів внаслідок запровадження безвізового режиму з країнами ЄС.

В статті здійснено спробу поєднання окремих часових періодів (1995—2015 рр. та 2015—2021 рр.) одним регресійним рівнянням, через введення додаткових індикаторних змінних. Побудована в результаті запропонованого підходу узагальнена кримінологічна модель має високу точність (MAPE = 4,51 %), суттєві показники кореляції (R = –0,937), є адекватною, а всі її параметри — статистично значущими.

406 157

Як цитувати

[1]
«МОДЕЛЮВАННЯ ТА СТАТИСТИЧНА ОЦІНКА ВПЛИВУ ВИЩОЇ ОСВІТИ НА ФОРМУВАННЯ ПОКАЗНИКІВ ЗЛОЧИННОСТІ В УКРАЇНІ», Вісник ВПІ, вип. 3, с. 86–95, Чер 2024, doi: 10.31649/1997-9266-2024-174-3-86-95.

Біографія автора

автор О. Ф. Шевчук , афіліація Вінницький національний технічний університет

канд. фіз.-мат. наук, доцент, доцент кафедри комп’ютерних наук

Посилання

Buba Saad, “Income inequality, good governance and crime in some selected European countries.” Doctoral thesis / Universiti Putra Malaysia, 2019. http://psasir.upm.edu.my/id/eprint/83089/ .
S. Buba, S. Ishak, and M. Noor, “Income Inequality and Property Crime in Selected Southern and Eastern European Countries,” International Journal of Economics and Management, no. 12 (S2), pp. 567-581, 2018. http://www.ijem.upm.edu.my/vol12_noS2/20) %20Income %20Inequality %20and %20Property %20Crime.pdf .
Rui Miguel Vieira Marques da Costa, “Education, Work and Crime: Evidence from Educational Reforms.” Doctoral thesis (Ph.D) / UCL (University College London), 2018. https://discovery.ucl.ac.uk/id/eprint/10047101/1/Thesis %20April.pdf .
L. Lochner, “Education and crime,” The Economics of Education: A Comprehensive Overview, pp. 109-117, 2020 https://doi.org/10.1016/B978-0-12-815391-8.00009-4 .
L. Lochner, and E. Moretti, “The effect of education on crime: Evidence from prison inmates, arrests, and self-reports,” American Economic Review, no. 94 (1), pp. 155-189, 2004. https://doi.org/10.1257/000282804322970751 .
H. T. M. Nguyen, “Do more educated neighbourhoods experience less property crime? Evidence from Indonesia,” International Journal of Educational Development, no. 64, pp. 27-37, 2019. https://doi.org/10.1016/j.ijedudev.2018.12.005 .
S. Sezer, O. Kahya, and K. Yildirim, “Eğitim ve Suç Arasındaki İlişkinin Sosyolojik Analizi,” Muğla Sıtkı Koçman Üniversitesi Eğitim Fakültesi Dergisi, no. 9 (2), pp. 441-452, 2022. https://doi.org/10.21666/muefd.989472 .
R. Fast, “The Effects Of Education On Alabama’s Violent Crime Rate,” SocioEconomic Challenges, no. 5 (2), pp. 5-14, 2021. https://doi.org/10.21272/sec.5(2).5-14.2021 .
M. S. Shaari, et al., “Debunking conventional wisdom: Higher tertiary education levels could lead to more property crimes in Malaysia,” Cogent Social Sciences, no. 9 (2), 2023. https://doi.org/10.1080/23311886.2023.2245638 .
B. Bell, R. Costa, and S. Machin, “DP13162 Why Does Education Reduce Crime?” CEPR Discussion Paper no. 13162. CEPR Press, Paris & London, 60 p., 2018. https://repec.cepr.org/repec/cpr/ceprdp/DP13162.pdf .
S. Machin, O. Marie, and S. Vujić, “Youth Crime and Education Expansion,” German Econ. Rev., no. 13 (4), pp. 366-384, 2012. https://doi.org/10.1111/j.1468-0475.2012.00576.x .
C. Wang, X. Liu, Z. Yan, and Y. Zhao, “Higher education expansion and crime: New evidence from China,” China Economic Review, no. 74, p. 101812, 2022. https://doi.org/10.1016/j.chieco.2022.101812 .
N. Jha, “No time for crime? The effect of compulsory engagement on youth crime,” Papers in Regional Science, no. 100 (6), pp. 1571-1597, 2021. https://doi.org/10.1111/pirs.12624 .
R. Hjalmarsson, H. Holmlund, and M. J. Lindquist, “The Effect of Education on Criminal Convictions and Incarceration: Causal Evidence from Micro-data,” Econ. Journal, no. 125 (587), pp. 1290-1326, 2015. https://doi.org/10.1111/ecoj.12204 .
A. Claudia Martínez, “Intrahousehold Allocation and Bargaining Power: Evidence from Chile,” Economic Development and Cultural Change, no. 61 (3), pp. 577-605, 2013. https://EconPapers.repec.org/RePEc:ucp:ecdecc:doi:10.1086/669260 .
Y. Brilli, and M. Tonello, “Does increasing compulsory education decrease or displace adolescent crime? New evidence from administrative and victimization data,” CESifo Economic Studies, no. 64 (1), pp. 15-49, 2018. https://doi.org/10.1093/cesifo/ifx027 .
B. Rakshit, and Y. Neog, “Does higher educational attainment imply less crime? Evidence from the Indian states,” Journal of Economic Studies, no. 48 (1), pp. 133-165, 2021. https://doi.org/10.1108/JES-05-2019-0218 .
Saving Futures, Saving Dollars: The Impact of Education on Crime Reduction and Earnings. Alliance for Excellent Education, 11 p, 2013. https://all4ed.org/wp-content/uploads/2013/09/SavingFutures.pdf .
С. А. Бурлан, Н. В. Каткова, i С. М. Марущак, «Оцінювання взаємозв’язків між рівням життя населення, соціально-економічними і демографічними процесами в Україні,» Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії і практики, № 2 (37), c. 482-492, 2021. https://doi.org/10.18371/fcaptp.v2i37.230665 .
В. Є. Ткачук, «Вища освіта як один із чинників запобігання злочинності (на основі результатів дослідження механізму протиправної поведінки осіб, засуджених до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі),» Часопис Київського університету права, № 2, c. 297-300, 2013. http://kul.kiev.ua/images/chasop/2013_2/297.pdf .
О. В. Колеснікова, «Вплив освіти на рівень злочинності в Україні: зарубіжний та вітчизняний досвід,» Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції,» Спецвипуск, ч. 1, c. 197-199, 2017. http://apnl.dnu.in.ua/tom_1_2017/48.pdf .
О. Ф. Шевчук, «Статистичний аналіз динаміки кількості вчинених злочинів на території України у 1990–2020 роках,» Актуальні питання у сучасній науці, № 2 (8), c. 268-279, 2023. https://doi.org/10.52058/2786-6300-2023-2(8)-268-279 .
О. Ф. Шевчук, «Регресійна модель рівня злочинності на основі головного індикатора економічного розвитку України,» Форум Права, № 74 (1), c. 33-44, 2023. http://doi.org/10.5281/zenodo.7016661 .
О. Ф. Шевчук, «Внутрішній валовий продукт як предиктор рівня народжуваності в Україні,» Економіка, фінанси, менеджмент: актуальні питання науки і практики, № 1 (63), c. 72-87, 2023. https://doi.org/10.37128/2411-4413-2023-1-6 .
Державна служба статистики України. Демографічна та соціальна статистика. Режим доступу: https://www.ukrstat.gov.ua . Дата звернення 16.01.2024.
Національна поліція України. Річні звіти. Режим доступу: https://www.npu.gov.ua/diyalnist/zvitnist/richni-zviti . Дата звернення 16.01.2024.
Новий кримінальний кодекс: Статистика. Режим доступу: https://newcriminalcode.org.ua/statistics . Дата звернення 16.01.2024.

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають