КОМП’ЮТЕРНІ НАУКИ, ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТА СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ

ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ НЕЧІТКИХ НЕЙРОННИХ МЕРЕЖ ШЛЯХОМ ОПТИМІЗАЦІЇ ФУНКЦІЙ НАЛЕЖНОСТІ

Автор(и)

Я. В. Іванчук ORCID 0000-0002-4775-6505
Вінницький національний технічний університет ROR
Ю. С. Хмелівський ORCID 0009-0005-3517-6748
Вінницький національний технічний університет ROR
DOI https://doi.org/10.31649/

Ключові слова

нечіткі нейронні мережі оптимізація функцій належності ройовий інтелект генетичний алгоритм часові ряди

Анотація

Розглянуто розв’язання актуальної науково-практичної задачі підвищення точності та стабільності моделювання інтелектуальних систем на основі гібридних нечітких нейронних мереж. Необхідність оптимізації параметрів фазифікації зумовлена високою чутливістю нечітких моделей до геометричної форми та локалізації функцій належності. У роботі проведено детальний порівняльний аналіз впливу типів функцій належності (гаусова, дзвоноподібна, трикутна та трапецієвидна), стандартних методів навчання (гібридний алгоритм, метод зворотного поширення помилки) та сучасних популяційних алгоритмів глобальної оптимізації (генетичного алгоритму та методу ройового інтелекту) на апроксимаційні та прогнозувальні властивості нечіткої мережі класу ANFIS та модифікованої п’ятишарової структури FNN. Оцінювання ефективності досліджуваних конфігурацій здійснювалося за допомогою статистичних метрик середньоквадратичної помилки та коефіцієнта детермінації, а також показників обчислювальної складності та оцінки стабільності результатів. Експериментальне тестування виконано на двох різнотипних задачах: прогнозуванні складного хаотичного часового ряду Маккея–Гласса та регресійному аналізі реального багатовимірного набору даних Auto MPG з репозиторію UCI Machine Learning Repository. Отримані результати довели, що для гладких процесів без суттєвого шуму оптимальною є конфігурація з гаусовою функцією належності та гібридним методом навчання. Водночас для реальних датасетів класичний гібридний метод виявляється неефективним через потрапляння у локальні мінімуми, тоді як застосування генетичного алгоритму та ройового інтелекту у комбінації з оптимізатором Adam дозволяє досягти стабільної точності, швидкої та стійкої збіжності та суттєво підвищити надійність функціонування нечітких нейронних мереж.

5 0

Як цитувати

[1]
«ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ НЕЧІТКИХ НЕЙРОННИХ МЕРЕЖ ШЛЯХОМ ОПТИМІЗАЦІЇ ФУНКЦІЙ НАЛЕЖНОСТІ», Вісник ВПІ, вип. 4, с. 141–149, Вер 2026, doi: 10.31649/.

Біографії авторів

автор Я. В. Іванчук, афіліація Вінницький національний технічний університет

 д-р техн. наук, професор, професор кафедри комп’ютерних наук

автор Ю. С. Хмелівський, афіліація Вінницький національний технічний університет

аспірант, асистент кафедри комп’ютерних наук

Посилання

[1] Ю. С. Хмелівський та Я. В. Іванчук, «Нечіткі нейронні мережі,» на Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції «Молодь в науці: дослідження, проблеми, перспективи (МН-2026)», Вінниця, Україна: ВНТУ, 2026. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://conferences.vntu.edu.ua/index.php/mn/mn2026/paper/view/27208 .
[2] A. K. S. Ahmed, M. A. Hossain, M. F. Hossain, et al., “Fuzzy neural networks and neuro-fuzzy networks: A review the main techniques and applications used in the literature,” Applied Soft Computing, vol. 95, Art. no. 106275, 2020. https://doi.org/10.1016/j.asoc.2020.106275 .
[3] Ł. Apiecionek, “Fully Scalable Fuzzy Neural Network for Data Processing,” Sensors, vol. 24, no. 16, Art. no. 5169, 2024. https://doi.org/10.3390/s24165169 .
[4] M. R. H. Adnan, A. Sarkheyli, A. M. Zain, and H. Haron, “Fuzzy logic for modeling machining process: a review,” Artificial Intelligence Review, vol. 43, no. 3, pp. 345-379, 2015. https://doi.org/10.1007/s10462-012-9381-8 .
[5] B. A. Polin, A. Rotshtein, D. Katelnikov, and O. Zelinska, “A Hybrid Fuzzy Cognitive Map and Genetic Algorithm Approach with Least-Influence Weighting for Decision-Support Forecasting,” Algorithms, vol. 19, no. 7, Art. no. 553, 2026. https://doi.org/10.3390/a19070553 .
[6] D. Karaboga and E. Kaya, “Adaptive network based fuzzy inference system (ANFIS) training approaches: a comprehensive survey,” Artificial Intelligence Review, vol. 52, no. 4, pp. 2263-2293, 2019. https://doi.org/10.1007/s10462-017-9610-2 .
[7] A. Azad, M. Manoochehri, H. Kashi, S. Farzin, H. Karami, V. Nourani, and J. Shiri, “Comparative evaluation of intelligent algorithms to improve adaptive neuro-fuzzy inference system performance in precipitation modelling,” Journal of Hydrology, vol. 571, pp. 214-224, 2019. https://doi.org/10.1016/j.jhydrol.2019.01.062 .
[8] M. Babanezhad, A. Masoumian, A. T. Nakhjiri, A. Marjani, M. Rezakazemi, and S. Shirazian, “Influence of number of membership functions on prediction of membrane systems using adaptive network based fuzzy inference system (ANFIS),” Scientific Reports, vol. 10, Art. no. 16110, 2020. https://doi.org/10.1038/s41598-020-73175-0 .
[9] K. Balasubramanian, and N. P. Ananthamoorthy, “Improved adaptive neuro-fuzzy inference system based on modified glowworm swarm and differential evolution optimization algorithm for medical diagnosis,” Neural Computing and Applications, vol. 33, no. 13, pp. 7649-7660, 2021. https://doi.org/10.1007/s00521-020-05507-0 .
[10] M. S. Hossain, S. Mekhilef, et al., “Application of adaptive neuro-fuzzy inference system for wind power density prediction,” PLOS ONE, vol. 13, no. 4, Art. no. e0193772, 2018. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0193772 .
[11] О. В. Стародуб та В. В. Олійник, «Гібридний алгоритм навчання ANFIS-подібних нейромереж у задачах управління,» Адаптивні системи автоматичного керування, № 2 (33), с. 45-54, 2018. https://doi.org/10.20535/1560-8956.30.2017.117715 .
[12] K. O. Olatunji, S. O. Oladipo, D. M. Madyira, and Y. Sun, “Performance Evaluation of Different Clustering Techniques and Parameters of Hybrid PSO- and GA-ANFIS on Optimization and Prediction of Biomethane Yield of Alkali-Pretreated Groundnut Shells,” Waste and Biomass Valorization, vol. 16, no. 1, pp. 423-440, 2025. https://doi.org/10.1007/s12649-024-02674-2 .
[13] R. Aguilar-Rivera, M. Valenzuela-Rendón, and J. J. Rodríguez-Ortiz, “Genetic algorithms and Darwinian approaches in financial applications: a survey,” Expert Systems with Applications, vol. 42, no. 21, pp. 7684-7697, 2015. https://doi.org/10.1016/j.eswa.2015.06.001
[14] Р. Н. Квєтний, Я. В. Іванчук, І. В. Богач, О. Ю. Софина, і М. В. Барабан, Методи та алгоритми комп’ютерних обчислень. Теорія і практика. Вінниця, Україна: ВНТУ, 2023, 280 с. ISBN 978-966-641-952-4. http://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/38075 .
[15] Я. В. Іванчук, і О. О. Борисюк, «Метаевристичний метод еволюційної оптимізації з використанням імунних підходів,» Вісник Вінницького політехнічного інституту, № 1 (184), с. 143-151, 2026. https://doi.org/10.31649/1997-9266-2026-184-1-143-151.
[16] Я. В. Іванчук, і О. О. Борисюк, «Синтез еволюційних механізмів в розробці адаптивного алгоритму оптимізації,» Проблеми програмування, № 3, с. 53-65, 2025. http://doi.org/10.15407/pp2025.03.053 .
[17] J. Yao, X. Luo, F. Li, J. Li, J. Dou, and H. Luo, “Research on hybrid strategy Particle Swarm Optimization algorithm and its applications,” Scientific Reports, vol. 14, Art. no. 24928, 2024. https://doi.org/10.1038/s41598-024-76010-y .
[18] H. Wang, et al., “AnFiS-MoH: Systematic exploration of hybrid ANFIS frameworks via metaheuristic optimization hybridization with evolutionary and swarm-based algorithms,” Applied Soft Computing, vol. 167, Part A, Art. no. 112334, 2024. https://doi.org/10.1016/j.asoc.2024.112334 .
[19] T. J. Ross, Fuzzy Logic with Engineering Applications, 4th ed. Hoboken, NJ, USA: Wiley, 2016. ISBN 978-1-119-23586-0. https://home.iitk.ac.in/~avrs/ManyValuedLogic/FuzzyLogicforEngineers.pdf .
[20] UCI Machine Learning Repository, “Auto MPG Data Set,” University of California, Irvine, 2023. [Online]. Available: https://archive.ics.uci.edu/dataset/9/auto+mpg .

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають