ПІДВИЩЕННЯ ТЕХНІЧНОГО РЕСУРСУ ПАР ТЕРТЯ СТРУМОЗНІМАННЯ
Ключові слова:
ресурс, струмознімання, струмознімальний елемент, контактний провід, струмоприймач, електричний транспортАнотація
Запропоновано метод ефективного розташування струмознімальних елементів струмоприймача. Цей метод разом з пристроєм для визначення параметрів вугільних струмознімальних елементів дозволяє досягти підвищення ресурсу контактних проводів та вугільних струмознімальних вставок, зменшити капітальні та експлуатаційні витрати на їх заміну та ремонт шляхом зменшення негативного впливу від розкиду основних фізичних та електричних параметрів струмознімальних елементів, а також досягти підвищення продуктивності праці обслуговуючого персоналу за рахунок усунення необхідності перебирання зношених струмознімальних елементів, для повторного використання та встановлення вставок контактного проводу в місцях його зношування підвищеної інтенсивності.
Посилання
[2] Ю. Купцов, Беседы о токосъеме и его надежности, экономичности и о путях совершенствования. М., Россия: Модерн, 2001, 256 с.
[3] Р. Хольм, Электрические контакты. М., Россия: изд-во иностр. лит., 1961, 464 с.
[4] Ю. Большаков, та А. Антонов, «Підвищення ресурсу вугільних струмознімальних вставок струмоприймачів швидкісного електрорухомого складу в умовах експлуатації,» Наука та прогрес трансп. Вісн. Дніпропетр. Нац. ун-ту залізн. трансп., № 5, с. 57-70, 2015.
[5] Ю. Большаков, та А. Антонов, «Дослідження властивостей струмознімальних елементів та їх впливу на ефективність роботи трибосистеми «контактний провід–вугільна вставка,» Наука та прогрес трансп. Вісн. Дніпропетр. Нац. ун-ту залізн. трансп., № 6, с. 35-44, 2015.
[6] А. Фрайфельд, и Г. Брод, Проектирование контактной сети. 3-е изд., перераб. и доп. М., Россия: Транспорт, 1991, 335 с.
[7] S. Kubo, and H. Tsuchiya, «Wear properties of metal-impregnated carbon fiber-reinforced carbon composite sliding against a copper plate under an electric current,» in World Tribology Congress III, 2005.
[8] ГОСТ 32680-2014, «Токосъемные элементы контактные токоприемников электроподвижного состава. введ.», Москва: Стандартинформ, 2015, 14 с.
[9] Ю. Большаков, та А. Антонов, «Діагностування вугільних струмознімальних вставок в умовах експлуатації,» Електрифікація транспорту, № 9, с. 15-22, 2015.
[10] В. Дьяков, А. Антонов, та С. Малинка, «Захист нейтральних вставок контактної мережі від перепалів,» Електрифікація транспорту, № 12, с. 64-70, 2016.
[11] Ю. Большаков, И. Гершман, и В. Сыченко, «К вопросу выбора рациональной формы профиля контактных вставок то-коприемников электроподвижного состава,» Залізн. трансп. України, № 3, с. 53-54, 2007.
[12] М. Н. Самодурова, и Л. А. Барков. «Токосъемный элемент электрического транспортного средства» Патент. 2229395 Российская Федерация, МПК7 B60L5/08. № 2002135796/282002135795/26; заявл. 25.10.2002; опубл. 27.05.2004, Бюл. № 15. 2 с.
[13] С. М. Жуковин, Е. И. Власов. «Токосъемный элемент токопри-емника электрического транспортного средства» Патент. 2168422 Российская Федерация, МПК7 B60L5/08. № 2229395; заявл. 30.12.2002; опубл. 27.05.2004, Бюл. № 16,3 с.
[14] А. В. Антонов «Пристрій для визначення параметрів вугільних струмознімальних елементів» Патент. UA 114369, МПК: B60L 5/00. № u201608594 ; заявл. 05.08.2016; опубл. 10.03.2017, Бюл. № 5. 4 с.
[15] А. В. Антонов «Пристрій для визначення коефіцієнта тертя та інтенсивності зношування трібопар» Патент UA 116437, МПК: B60L 5/00, G01N 3/56, G01N 19/02. – № u201610905 ; заявл. 25.05.2017; опубл. 25.05.2017, Бюл. № 10. 4 с.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 80
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, оскільки це сприяє продуктивним обмінам, а також швидшому і ширшому цитуванню опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).