КОМПЛЕКСНЕ ОЧИЩЕННЯ ПРОМИСЛОВИХ ФЕНОЛЬНИХ СТІЧНИХ ВОД З ВИКОРИСТАННЯМ АДСОРБЕНТІВ З ПРИРОДНОЇ СИРОВИНИ

  • А. В. Іванченко Дніпровський державний технічний університет, Кам’янське
  • К. Є. Хавікова Дніпровський державний технічний університет, Кам’янське
Ключові слова: природний адсорбент, феноли, амоніак, роданіди, кислотна активація, глауконіт, цеоліт, флокулянт

Анотація

Наведено відомості про мінеральний склад природних глин з метою підбору оптимального адсорбенту в технології вилучення з рідких відходів коксохімічного підприємства ПРАТ «ДКХЗ» м. Кам’янського фенолів, роданідів та амоніаку. Обґрунтовано переваги використання природного адсорбенту глауконіту в поєднанні з катіонним флокулянтом CW 3279 в комплексному очищенні коксохімічних стоків від фенолів, роданідів та амоніаку, які потім подаються на біологічну переробку активним мулом з фенол- та роданруйнуючими мікроорганізмами. Використано процес активації природних мінералів — глауконіту та цеоліту соляною кислотою 7 % HCl у співвідношенні «мінеральний сорбент: розчин кислоти», як 1:6. Досліджено процес адсорбційного видалення фенолів, роданідів та амоніаку з промислових стічних вод на лабораторній установці з мішалкою за використання глауконіту, цеоліту, бентоніту, соняшникового лушпиння в нативній формі; кислотно-активованих цеоліту та глауконіту дозами 2 г/дм3; бентоніту та глауконіту в поєднанні з катіонним флокулянтом CW 3279 об’ємом 5 мл/дм3 в інтервалі часу 60—120 хв. Експериментально встановлено, що найефективніше вилучення фенолів у промислових стоках з 410,74 мг/дм3 до 207,68 мг/дм3 відбувається у разі використання глауконіту з катіонним флокулянтом CW 3279. Досліджено, що із застосуванням кислотно-активованого цеоліту дозою 2 г/дм3 та часом контактування 120 хв, забезпечується зниження концентрації загального амоніаку з 1192,10 мг/дм3 до 340,60 мг/дм3, глауконіту з катіонним флокулянтом CW 3279 — до 510,90 мг/дм3. Ступінь очищення від роданід-іонів кислотно-активованим цеолітом досягнуто в 1,5 рази, тоді як із застосуванням глауконіту з катіонним флокулянтом CW 3279 в 1,2 рази. Встановлено закономірності адсорбційного вилучення фенолів з модельних розчинів, що дає можливість знизити їх вміст з 1151,57 мг/дм3 до 355,36 мг/дм3 глауконітом в поєднанні з катіонним флокулянтом CW 3279 в інтервалі часу 40…120 хв. До промислового впровадження рекомендовано застосовувати глауконіт дозою 2 г/дм3 в поєднанні з катіонним флокулянтом CW 3279 — 5 мл/дм3 за тривалості обробки стоків 120 хв. Осад, який накопичується в процесі очищення рідких відходів запропоновано переробляти та використовувати які в’яжучий матеріал у виробництві дорожніх покриттів.

Біографії авторів

А. В. Іванченко, Дніпровський державний технічний університет, Кам’янське

канд. техн. наук, доцент кафедри хімічної технології неорганічних речовин

К. Є. Хавікова, Дніпровський державний технічний університет, Кам’янське

аспірант кафедри хімічної технології неорганічних речовин

Посилання

А. В. Іванченко, О. О. Дупенко, М. А. Криворот, та М. Д. Волошин, «Дослідження технології біохімічної очистки стічних вод ПАТ ЄВРАЗ «Дніпродзержинський КХЗ,» Збірник наукових праць Дніпродзержинського державного технічного університету (технічні науки), № 1 (18), с. 195-197, 2014.

Виробнича інструкція апаратчика очистки стічних вод дільниці біохімочищення ПРАТ «Дніпровський КХЗ». Кам’янське,Україна, с. 90, 2016.

А. В. Іванченко, О. В. Назаренко, Д. О. Єлатонцев, К. Є. Хавікова, та К. О. Шутовська, «Дослідження процесів вилучення фенолів, фосфатів та нітратів зі стічних вод,» Міжнароднa науково-практична конференція, Prospects for the development of technical sciences in EU countries and Ukraine, Wloclawek, Republic of Poland, с. 121, 2018.

А. В. Іванченко, В. І. Карлаш, Д. О. Єлатонцев, та А. С. Данельська, «Застосування кислотно-активованого цеоліту в технології очищення стічних вод від нітратів,» Вісник Вінницького політехнічного інституту, № 5, с. 1-6, 2018.

В. С. Білецький, Мала гірнича енциклопедія. Донецьк: Східний видавничий дім, 2004. 640 с.

Сайт ООО»Глауконит» [Электронный ресурс] [Режим доступа] http://www.glaukos.ru .

Н. А. Хоп’як, «Глауконіт (Глауконітоліт). Характеристика гігієнічних та екосорбційних властивостей (огляд),» Довкілля та здоров’я, № 3, с. 68, 2012.

Т. З. Лыгина, О. А. Михайлова, А. И. Хацринов, и Т. П. Конюхова, «Технологии химической активации неорганических природных минеральных сорбентов,» Казань, Россия: КГТУ, с 120, 2009.

Технологическая инструкция установки биохимической очистки сточных вод теплосилового цеха ПАО «ЕВРАЗ Днепродзержинский КХЗ.» Днепродзержинск, Украина, с. 9, 2013.

Г. Г. Чуянов, Хвостохранилища и очистка сточных вод. Екатеринбург: УГГГА, с. 246, 1998.

Д. О. Єлатонцев, А. В. Іванченко, и О. А. Крюковська, «Дослідження та математичний опис впливу температури на кінетику вилучення фосфатів і зважених речовин зі стічних вод», Вісник Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського, № 2(97), с. 70-75, 2016.

В. М. Кагасов, и Е. К. Дербышева, Очистка сточных вод коксохимических предприятий. Екатеринбург: Полиграфист, с. 189, 2003.

Л. Д. Глузман, и И. И. Эдельман, Лабораторный контроль коксохимического производства. Москва: Металлургия, с. 212, 1968.

Опубліковано
2019-04-26
Як цитувати
[1]
А. Іванченко і К. Хавікова, КОМПЛЕКСНЕ ОЧИЩЕННЯ ПРОМИСЛОВИХ ФЕНОЛЬНИХ СТІЧНИХ ВОД З ВИКОРИСТАННЯМ АДСОРБЕНТІВ З ПРИРОДНОЇ СИРОВИНИ, Вісник Вінницького політехнічного інституту, № 2, с. 27-34, Квіт 2019.
Номер
Розділ
Екологія та екологічна безпека