ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ ОКИСЛЕННЯ МАТЕРІАЛУ, ЩО РОЗПИЛЮЄТЬСЯ, ПРИ ДУГОВІЙ МЕТАЛІЗАЦІЇ ЗА РАХУНОК ЗАСТОСУВАННЯ КОМБІНОВАНОГО ПОВІТРЯНО-ПОРОШКОВОГО РОЗПИЛЮВАЛЬНОГО СТРУМЕНЯ
DOI:
https://doi.org/10.31649/1997-9266-2020-152-5-84-88Ключові слова:
дугова металізація, легуючі елементи, покриття, розпилювальний струмінь, частинка, порошкиАнотація
Серед методів нанесення покриттів процес дугової металізації є найтехнологічнішим за тепловою ефективністю, відносною вартістю покриттів (вартість в 3…10 разів дешевше покриттів, одержуваних іншими методами) із забезпеченням їх високої міцності.
Інтенсивне нагрівання частинок напилюваного матеріалу в процесі дугової металізації є основною причиною зниження вмісту деяких компонентів складу. Втрати легуючих елементів складають: марганцю — 30 %, кремнію — 20 %, а також вуглецю до 60 %,
На сьогодні відсутні системні рішення щодо запобігання при дуговій металізації інтенсивного вигоряння з металу легуючих елементів і насичення шару, що наноситься, газами атмосфери.
Кінцевою метою дугової металізації, як і інших процесів обробки матеріалів, є отримання виробів із заданими властивостями, які визначаються процесами деформації і теплообміну у разі контакту крапель розпалюваного матеріалу з основою, а також фізико-хімічною взаємодією крапель з газовою атмосферою під час руху до основи. Таким чином, зміни основних параметрів процесу металізаційної швидкості, температури в двофазному потоці, інтенсивності надходження газів в метал крапель, дає можливість прогнозувати властивості покриттів, що і досліджувалося в роботі.
На підставі результатів досліджень, які показують наявність розрідження в зоні функціонування дуги, а також можливості ефективнішого використання кисню розпилювального струменя, запропоновано створення комбінованого повітряно-розпилювального струменя, що складається з центральної частини — повітряно-порошкової (введення легуючих порошків) і зовнішньої — розпилювальної.
Посилання
Б. С. Митин, Порошковая металлургия и напыленные покрытия. М.: Машиностроение, 1987, 791 с.
В. А. Вахалин, С. Б. Масленников, и В. В. Кудинов, «Процессы плавления и распыления материалов при электродуговой металлизации,» Физика и химия обработки материалов, № 3, с. 58-63, 1981.
В. А. Роянов, В. Я. Зусин, С. С. Самотугин, и И. В. Захарова, Дефекты, контроль и управление качеством при сварке и родственных технологиях, учеб. Мариуполь, Украина: «Рената», 2014, 225 с.
В. П. Демянцевич, Металлургические и технологические основы дуговой сварки. М.; Л.: Машгиз. [Ленингр. отд-ние], 1962, 96 с.
ТПП УССР.-№ 6-23-16/4-10с, «Новые научные данные о факторах электродугового напыления,» Satkewzis–Mittelungen, vol. 29, № 9, рр. 936-942, 1988.
В. В. Кудинов, и Г. В. Бобров, Нанесение покрытий напылением. Теория, технология и оборудование, Москва: Металлургия, 1992, 432 с.
Ю. С. Коробов, и В. Н. Бороненков, «Кинетика взаимодействия напыляемого металла с кислородом при электродуговой металлизации,» Сварочное производство, № 7, с. 30-36, 2003.
А. В. Будякин, «Стационарный электродуговой металлизатор,» Сварочное производство, № 9, с. 35-36, 2000.
В. М. Корж, Технологія та обладнання для напилення. Київ, Україна, 2000, 150 с.
В. А. Роянов, и И. В. Захарова, Энерго- и ресурсосбережение при электродуговом напылении покрытий, моногр. Мариуполь, Украина: ГВУЗ "ПГТУ", ПРАТ газета "Приазовский рабочий", 2018, 143 с.
С. Г. Гузов, «Расчет истечения газов из круглых отверстий (сопел) применительно к практике газопламенной обработки материалов,» Труды ВНИИавтогенмаш. Госхимиздат,1956, с. 27-30.
Е. В. Войцеховский, «Повышение коррозионной стойкости алюминиевых электрометаллизационных покрытий.» дис. канд. техн. наук, Москва,Завод-ВТУЗ,1982.
В. А. Роянов, В. П. Семенов, и А. Г. Мосиенко, «Абразивная стойкость покрытий, нанесенных методом дуговой металлизации,» Сварочное производство, № 6, 1983.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 72
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, оскільки це сприяє продуктивним обмінам, а також швидшому і ширшому цитуванню опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
