РОЗРОБКА МАТЕМАТИЧНОЇ МОДЕЛІ КЕРУВАННЯ БАТАРЕЯМИ СТАТИЧНИХ КОНДЕНСАТОРІВ З ОГЛЯДУ ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЇ В МІКРОПРОЦЕСОРНІЙ СИСТЕМІ
DOI:
https://doi.org/10.31649/1997-9266-2021-159-6-58-63Анотація
Сформульовані основні вимоги до математичного забезпечення мікропроцесорної системи керування батареями статичних конденсаторів (БСК) в системі електропостачання споживача.
Розроблена математична модель, яка дозволяє приймати рішення про увімкнення окремих секцій керованої БСК, призначеної для компенсації реактивних навантажень та реалізує вимоги енергопостачальної компанії в режимах максимальних і мінімальних навантажень в години, що не контролюються енергосистемою. Модель дозволяє прийняти рішення, яке забезпечить необхідний рівень напруги у вузлі під’єднання БСК (якщо є така технічна можливість).
Математична модель лінійна та відноситься до класу цілочислових. Останнє твердження є необхідним, позаяк потужність БСК набирається з окремих секцій. Цільова функція математичної моделі описує реактивну потужність по вводу живлення. Зазначені її можливості, стосовно впливу на електричний режим, забезпечуються єдиним обмеженням моделі, що суттєво спрощує саму модель.
Синтез математичної моделі виконано так, що визначаючи керувальні рішення, можна уникнути необхідності пошуку опорного розв’язку під час її аналізу симплекс-методом лінійного програмування або ж розв’язувати задачу з використанням методу динамічного програмування. В обох випадках спрощується алгоритм пошуку оптимального розв’язку.
В роботі наведено результати дослідження, що стосуються обґрунтування вибору методу аналізу розробленої математичної моделі, Дослідження проводилось шляхом порівняння обчислювальної ефективності для умов тої самої задачі. Задача розв’язувалась за методом динамічного програмування та за симплекс-методом лінійного програмування. Отримані розв’язки повністю збігаються.
Необхідні керувальні рішення реалізуються мінімальною кількістю комутацій. Така властивість математичної моделі доведена на конкретному прикладі і зменшує негативний вплив на контактну систему комутаційних апаратів.
Посилання
Л. Б. Терешкевич, і М. І. Цибульський, «Математична модель та метод розрахунку параметрів керування реактивною потужністю конденсаторних батарей в системі електропостачання,» Вісник Вінницького політехнічного інституту, № 5, с. 62-68, 2010.
Л. Н. Добровольська, І. В. Вітт, і І. П. Сосенко, «Про стан автоматизації компенсувальних установок і перспективи їх оснащення пристроями нового покоління,» Промелектро, № 4, с. 26-30, 2008.
Б. С. Рогальський, «Методи розрахунку електроспоживання і компенсуючих установок та системи управління ними (на промислових підприємствах, включаючи нерудні кар’єри).» дис. докт. техн. наук: спец. 05.09.03 «Електротехнічні комплекси і системи», Вінницький національний технічний університет. Вінниця, 1999, 301 с.
Л. Б. Терешкевич, і Хінді Айман Тахер, «Математична модель оптимального управління конденсаторними пристроями в системі електропостачання,» Вісник Вінницького політехнічного інституту, № 3 (36), с. 59-62, 2001.
L. S. Czarnecki, and P. M. Haley, “Comments on “Physical Interpretation of the Reactive Power in Terms of CPC Power Theory Revisited,” Electric Power Quality and Utilization Journal, vol. XVI, no 2, pp. 7-9, 2013.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 92
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, оскільки це сприяє продуктивним обмінам, а також швидшому і ширшому цитуванню опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).