МЕТОДИКА ОЦІНКИ ВПЛИВУ ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ ДОВКІЛЛЯ НА ПОШИРЕНІСТЬ ХВОРОБ НАСЕЛЕННЯ РАЙОНІВ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Автор(и)

  • О. В. Варжель Національний університет водного господарства та природокористування, Рівне

DOI:

https://doi.org/10.31649/1997-9266-2022-163-4-19-26

Ключові слова:

довкілля, захворюваність, стимулятори, дестимулятори, екологічна безпека, залежності, кореляційний аналіз, регресійний аналіз

Анотація

Викладені матеріали щодо методики оцінки впливу показників якості довкілля на поширеність і захворюваність населення агросфери області.

Стан довкілля на період 2018 року характеризувався: в області та районах зони Полісся наявністю викидів забруднювальних речовин в атмосферу — від 1,6 до 7 кг/особу, невідповідністю якості питної води вимогам ДСПіН 2.2.4-171-10 за хімічними — від 11,4 до 33,5 % та мікробіологічними показниками — від 19,3 до 44 %, вмістом Цезію-137 в ґрунтах — від 0,06 до 0,94 Кі/км2; у зоні Лісостепу наявністю площ лісів — від 17 до 25 %, викидів забруднювальних речовин в атмосферу — від 1,9 до 47,7 кг/особу невідповідністю якості питної води нормативам ДСПіН 2.2.4-171-10 за хімічними — від 12,6 до 36,6 % та мікробіологічними показниками — від 13,6 до 32,2 %, виділенням радону з поверхні ґрунту — від 28 до 89 мБк/(м2× с).

Зазначені відмінності у стані довкілля районів Рівненської області обумовили диференціацію поширеності хвороб серед населення.

Рекомендовано оцінювання впливу показників якості довкілля на поширеність хвороб і захворюваність населення здійснювати за етапами: перший — формулювання проблеми, збір бази даних; другий — унормування базових показників поширеності хвороб у шкалу від 0 до 1 з використанням cпадаючих парабол; на третьому проводяться розрахунки показників екологічної безпеки за окремими видами хвороб; на четвертому — оцінювання екологічної безпеки по районах і агросфері області; на п’ятому — встановлюють рівень впливу окремих стимуляторів і дестимуляторів на поширеність хвороб і захворюваність населення.

Установлено, що поширеність та захворюваність населення по районах і області та смертність малюків до 1-го року, народжених живими, значною мірою, від дуже слабких до помірних зв’язків, зумовлюється показниками якості довкілля, а саме: стимуляторами — площею лісів і лісовкритих площ, рухомих форм цинку; дестимуляторами — величинами густини потоку радону і викидів у атмосферу забруднювальних речовин; показниками невідповідності якості питної води нормативам.

Пропонується для розрахунків кількісних і якісних показників екологічної безпеки агросфери області за поширеністю хвороб органів дихання, травлення, систем кровообігу, новоутворень, смертності малюків до 1-го року, використовувати залежності, які мають вид спадних парабол другого порядку від min — 0 до max, встановленого для обласного рівня.

Біографія автора

О. В. Варжель, Національний університет водного господарства та природокористування, Рівне

здобувач третього рівня вищої освіти кафедри екології, технології захисту навколишнього середовища та лісового господарства

Посилання

З. В. Герасимчук, і А. О. Олексюк, Екологічна безпека регіону: діагностика та механізм забезпечення. Луцьк, Україна: Надстир’я, 2007, 280 с.

З. В. Герасимчук, і І. С. Кондіус, Теоретичні та прикладні засади прогнозування стійкого розвитку регіону. Луцьк, Україна: Надстир’я, 2010, 412 с.

В. О. Люльчик, «Визначення характеристик розвитку соціо-екологічної системи Рівненської області в контексті сталого екологічного розвитку,» Вісник НУВГП, зб. наук. пр., № 2 (42), с. 49-54, 2008.

Л. М. Корнійко, «Оцінювання ресурсної складової екобезпеки селітебних територій Рівненської області,» Вісник НУВГП, зб. наук. пр., № 2 (94), с. 61-71, 2021.

Держкомстат України (2005), Демографічний щорічник «Населення України» за 2004 рік.

«Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області у 2017 р.,», Рівне, 2018, 280 с.

«Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області у 2018 р.,» Рівне, 2019, 300 с.

С. І. Бандур та ін., Соціальний розвиток України: сучасні трансформації та перспективи, Б. Д. Данилишина, Ред., 2-е вид. доп. і переробл. Черкаси, Україна: Брама, 2006, 620 с.

Е. Д. Савилов, С. И Колесников, и Г. Н. Красовский, Инфекция и техническое загрязнение. Новосибирск, РФ: Наука, 1996, 192 с.

В. М. Гуцуляк, Медична географія (екологічний аспект). Чернівці, Україна: Рута, 1997, 72 с.

Ю. С. Кушнірук, «Застосування оцінки медико-екологічного ризику для ранжування районів на прикладі Рівненської області,» Наукові захисти Вінницького державного педагогічного університету, серія Географія, № 13, с. 127-134, 2017.

Ю. С. Кушнірук, «Кореляційний аналіз в системі «Питна вода — здоров’я населення»,» Вісник НУВГП, зб. наук. пр., № 3 (39), ч. 2, с. 21-28, 2007.

##submission.downloads##

Переглядів анотації: 139

Опубліковано

2022-09-02

Як цитувати

[1]
О. В. Варжель, «МЕТОДИКА ОЦІНКИ ВПЛИВУ ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ ДОВКІЛЛЯ НА ПОШИРЕНІСТЬ ХВОРОБ НАСЕЛЕННЯ РАЙОНІВ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ», Вісник ВПІ, вип. 4, с. 19–26, Верес. 2022.

Номер

Розділ

Екологія та екологічна безпека

Метрики

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.