МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТА СТИСНЕННЯ ГАЗОВОДНЕВОЇ СУМІШІ З ВИКОРИСТАННЯМ РЕГРЕСІЙНОГО РІВНЯННЯ ТА АЛГОРИТМУ ШТУЧНОЇ НЕЙРОННОЇ МЕРЕЖІ

Автор(и)

  • Н.-А. Ю. Сорока Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу
  • П. М. Райтер Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу

DOI:

https://doi.org/10.31649/1997-9266-2024-174-3-6-13

Ключові слова:

газоводнева суміш, природний газ, коефіцієнт стиснення, регресійне рівняння, штучна нейронна мережа

Анотація

У розрахунках режимів роботи газопроводів та комерційного обліку спожитого чи транспортованого газу необхідно враховувати його коефіцієнт стиснення, який визначається за допомогою рівнянь станів або кореляційних залежностей. Для комерційного обліку газу використовуються рівняння станів, які характеризуються високою точністю розрахунків та потребують значного обсягу різноманітних даних для обчислень. Для розрахунку параметрів мережі зазвичай використовуються менш точні, але значно простіші для розрахунків кореляційні рівняння. Оператори газотранспортних мереж застосовують кореляційні рівняння визначення коефіцієнта стиснення за вмістом вуглекислого газу або відносної густини, які визначені у СОУ 60.3-0019801-100:2012.

У випадку застосування даних рівнянь для газоводневих сумішей з об’ємним вмістом водню до 20 %, спостерігається збільшення похибки зі зростанням концентрації водню. Рівняння, що враховує відносну густину, є точнішим у розрахунку газоводневих сумішей, оскільки вміст водню напряму впливає на густину суміші. Рівняння за вмістом вуглекислого газу є взагалі нечутливим до змін концентрації водню. Відповідно варто додати до рівняння змінну вмісту по водню, яка б дозволила знизити похибки розрахунків.

У статті проведено підбір коефіцієнта змінної по водню класичним регресійним методом, за якого модифікація рівнянь виконується шляхом доповнення наявних рівнянь розрахунку коефіцієнта стиснення доданком добутку вмісту водню в суміші на розрахований коефіцієнт та коригування константи зміщення рівняння.

Альтернативним способом розрахунку коефіцієнтів стиснення є використання штучних нейронних мереж (ШНМ). В ході роботи розроблено двошарову штучну нейронну мережу зі зворотним поширенням помилки. Така ШНМ отримує на вхід набір значень вмісту вуглекислого газу,водню, температури та надлишкового тиску, а на виході видає значення коефіцієнта стиснення.

Біографії авторів

Н.-А. Ю. Сорока, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу

аспірант кафедри інформаційно-вимірювальних технологій

П. М. Райтер, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу

д-р техн. наук, професор кафедри інформаційно-вимірювальних технологій

Посилання

M. Farzaneh-Gord, et al., “Accurate determination of natural gas compressibility factor by measuring temperature, pressure and Joule-Thomson coefficient: Artificial neural network approach,” Journal of Petroleum Science and Engineering, vol. 202, 2021.

K. E. Starling, and J. L. Savidge, “Compressibility Factors of Natural Gas and Other Related Hydrocarbon Gases,” American Gas Association, Transmission Measurement Committee Report, no. 8, and American Petroleum Institute, MPMS Chapter 14.2, 2nd ed., 1994.

International Organization for Standardization, “Natural Gas – Calculation of Compression Factor, Part 2: Calculation using molar-composition analysis,” ISO 12213-2, 2006.

International Organization for Standardization, “Natural Gas – Calculation of Compression Factor, Part 3: Calculation using physical properties,” ISO 12213-3, 2006.

R. H. Zimmerman, “Manual for the Determination of Supercompressibility Factors for Natural Gas,” PAR Project NX-19, Ohio State University, 1962.

G. Muller-Syring, et al., “Management summary. Entwicklung von modularen Konzepten zur Erzeugung, Speicherung und Einspeisung von Wasserstoff und Methan ins Erdgasnetz,” 2013.

M. Dell’Isola, et al., “Impact of hydrogen injection on thermophysical properties and measurement reliability in natural gas networks,” E3S Web Conf., vol. 312, 2021.

M. Łach, “Dokładność wyznaczania współczynnika ściśliwości gazu z podwyższoną zawartością wodoru – porównanie metod obliczeniowych,” NG, vol. 72, no. 5, pp. 329-338, 2016.

Н.-А. Сорока і М. Карпаш, «Дослідження придатності кореляційних методів визначення коефіцієнта стиснення газоводневих сумішей,» Вимірювальна та обчислювальна техніка в технологічних процесах, вип. 4, с. 111-120, 2023.

СОУ 60.3-30019801-100:2012, «Газ природний горючий. Визначення обсягів витрат природного газу на виробничо-технологічні потреби під час його транспортування газотранспортною системою та експлуатації підземних сховищ газу. Порядок розрахунку,» 2012.

Паспорт ФХП природного газу [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://gaz.kherson.ua/?cat=30 .

Оперативні дані оператора ГТС (ГДП, ВБГ) про чисельні значення ФХП природного газу в точках його надходження до ГРМ [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.chergas.ck.ua/spozhivacham/yakist-gazu-vid .

АТ «Укртрансгаз», «Якість газу у грудні 2019 року по регіонах України,» 2020. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://utg.ua/utg/media/news/2020/01/gq-2019-12.html .

##submission.downloads##

Переглядів анотації: 184

Опубліковано

2024-06-21

Як цитувати

[1]
Н.-А. Ю. Сорока і П. М. Райтер, «МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТА СТИСНЕННЯ ГАЗОВОДНЕВОЇ СУМІШІ З ВИКОРИСТАННЯМ РЕГРЕСІЙНОГО РІВНЯННЯ ТА АЛГОРИТМУ ШТУЧНОЇ НЕЙРОННОЇ МЕРЕЖІ», Вісник ВПІ, вип. 3, с. 6–13, Черв. 2024.

Номер

Розділ

Автоматика та інформаційно-вимірювальна техніка

Метрики

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.