АНАЛІЗ ПІДХОДІВ ДО РЕАЛІЗАЦІЇ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ УПРАВЛІННЯ ЗНАННЯМИ В ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ СИСТЕМАХ КІБЕРЗАХИСТУ
Ключові слова
Анотація
Досліджено завдання ефективного управління знаннями в інтелектуальних системах кіберзахисту з метою підвищення їх здатності виявляти, інтерпретувати та попереджати сучасні кіберзагрози. Обґрунтовано, що досягнення високого рівня їх адаптивності та ситуаційної обізнаності можливе лише за умови реалізації повного життєвого циклу управління знаннями, який охоплює етапи здобування, інтеграції, організації, застосування та оновлення.
Здійснено порівняльний аналіз сучасних підходів до реалізації ключових фаз управління знаннями в інтелектуальних системах кіберзахисту. Особливу увагу приділено аналізу підходів до організації знань, таких як онтологічне моделювання, графи знань, продукційні правила, фрейми, нейромережеві структури та семантичні мережі. Розглянуто відповідні мови подання знань, протоколи обміну інформацією про загрози, а також інструменти для добування знань. Отримані результати свідчать, що жоден з розглянутих підходів не забезпечує повної відповідності визначеним критеріям ефективного управління знаннями, зокрема структурованості, актуальності, інтерпретованості, масштабованості, гнучкості, обчислювальної ефективності та прозорості прийняття рішень. У зв’язку з цим обґрунтовано доцільність створення гібридної архітектури управління знаннями, яка поєднує переваги різних підходів.
Запропоновано функціональну схему, яка інтегрує онтологічне ядро з модулями самонавчання, автоматичної генерації правил, верифікації та зворотного зв’язку. Представлений підхід забезпечує наскрізну обробку знань від видобутку до практичного застосування у вигляді обґрунтованих рішень у реальному часі. Це створює підґрунтя для побудови інтелектуальних систем кіберзахисту нового покоління, здатних до самовдосконалення та стійкого реагування на загрози в умовах динамічного кіберсередовища.
