ЗАСІБ ВИМІРЮВАННЯ ПИТОМОЇ ЕЛЕКТРОПРОВІДНОСТІ МОЛОКА У МОЛОКОПРИЙМАЛЬНІЙ КАМЕРІ

Автор(и)

  • В. Ю. Кучерук Вінницький національний технічний університет
  • П. І. Кулаков Вінницький національний технічний університет
  • Д. В. Мостовий Вінницький національний технічний університет

Ключові слова:

питома електропровідність молока, доїльний апарат, молокоприймальна камера

Анотація

Розглянуто засіб вимірювання питомої електропровідності молока у молокоприймальній камері, який забезпечує зменшення складової похибки вимірювання, зумовленої нерівномірністю силових ліній електричного поля у міжелектродному проміжку. Використання запропонованого засобу вимірювання дозволяє збільшити достовірність виявлення фактів фальсифікації молока розбавлянням водою та діагностики маститу.

Біографії авторів

В. Ю. Кучерук, Вінницький національний технічний університет

д-р техн. наук, професор, завідувач кафедри метрології та промислової автоматики

П. І. Кулаков, Вінницький національний технічний університет

д-р. техн. наук, доцент, професор кафедри метрології та промислової автоматики

Д. В. Мостовий, Вінницький національний технічний університет

аспірант кафедри метрології та промислової автоматики

Посилання

1. Пешук, Л. В. Проблема маститу в стадах великої рогатої худоби молочного напряму / Л. В. Пешук // Вісник аграрної науки. — 2001. — № 9. — С. 32—35.
2. Голобоких, П. И. Изменение электропроводности молока коров в течение лактации : автореф. дис… канд. техн. наук : / П. И. Голобоких ; Всесоюзный научно-исследовательский институт племенного дела. — М. : 1991. — 23 с.
3. Тёпел А. Химия и физика молока / А. Тёпел. — М. : Пищевая промышленность, 1979. — 623 с.
4. Nielen, M. Electrical Conductivity of Milk: Measurement, Modifiers, and Meta Analysis of Mastitis Detection Performance / M. Nielen, H. Deluyker, Y. H. Schukken, A. Brand // Journal of Dairy Science. — 1992. — V. 75. — № 2. —
Р. 606—614.
5. Brandt, M. Invited review: Technical solutions for analysis of milk constituents and abnormal milk / M. Brandt,
A. Haeussermann, E. Hartung // Journal of Dairy Science. — 2010. — V. 93, № 2. — Р. 427—436.
6. Кулаков П. І. Елементи теорії вимірювального контролю параметрів біотехнічної системи доїння / П. І. Кулаков. — Вінниця : ВНТУ, 2015. — 220 с.
7. Invited review: A novel method of analyzing daily milk production and electrical conductivity to predict disease onset /
[J. M. Lukas, J. K. Reneau, R. Wallace and etc.] // Journal of Dairy Science. — 2009. — V. 92. — № 12. — Р. 5964—5976.
8. Jones, L. R. Variability and Reliability of Real-Time Milk Conductivity Data / L. R. Jones, S. L. Spahr, H. B. Puckett // Jour-nal of Dairy Science. — 1994. — Vol. 77. — Р. 80 — 83.
9. Мейзда, Ф. Электронные измерительные приборы и методы измерений : пер. с англ. / Ф. Мейзда. — М. : Мир, 1990. — 535 с.
10. Fernando, R. S. Electrical conductivity of milk for detection of mastitis / R. S. Fernando, R. B. Rindsig, S. L. Spahr // Journal of Dairy Science. — 1982. — Vol. 65. — P. 659 — 664.
11. Гринфилд, Д. Транзисторы и линейные ИС : Руководство по анализу и расчету : Пер. с англ. / Д. Гринфилд. — М. : Мир, 1992. — 560 с.

##submission.downloads##

  • pdf
    Завантажень: 96
Переглядів анотації: 123

Опубліковано

2017-03-23

Як цитувати

[1]
В. Ю. Кучерук, П. І. Кулаков, і Д. В. Мостовий, «ЗАСІБ ВИМІРЮВАННЯ ПИТОМОЇ ЕЛЕКТРОПРОВІДНОСТІ МОЛОКА У МОЛОКОПРИЙМАЛЬНІЙ КАМЕРІ», Вісник ВПІ, вип. 1, с. 7–14, Берез. 2017.

Номер

№ 1 (2017)

Розділ

Автоматика та інформаційно-вимірювальна техніка

Метрики

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:

  • Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публі­кації.
  • Автори можуть укладати окремі, додат­кові договірні угоди з неексклюзив­ного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опубліку­вати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
  • Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, оскільки це сприяє продуктивним обмінам, а також швидшому і ширшому цитуванню опубліко­ва­них робіт (див. вплив відкритого доступу).