ОГЛЯД МЕТОДІВ АНАЛІЗУ ІНФІЛЬТРАТУ МІСЦЬ ВИДАЛЕННЯ ТВЕРДИХ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ
DOI:
https://doi.org/10.31649/1997-9266-2025-180-3-31-36Ключові слова:
побутові відходи, сортування, утилізація, інфільтратАнотація
Розглянуто методи аналізу інфільтрату місць видалення твердих побутових відходів. Проаналізовано, що в цьому напрямку найдоцільнішим є розроблення систем сортування й утилізації побутових відходів, але необхідно зважати на те, що в реаліях сучасної України використання цих систем досить важко впровадити, а їх реалізація може тривати певний час, протягом якого вже наявні сміттєзвалища будуть отруювати ґрунти, поверхневі та підземні води і атмосферу. Визначено, що на практиці найефективнішим є вживання заходів для зменшення кількості відходів, що утворюються, а також мінімізація шкоди від вже розміщених на полігонах і сміттєзвалищах відходів та зменшення впливу на ґрунтово-водне середовище. Очевидним є те, що необхідно розробляти певні способи поводження з інфільтратом, його очищенням тощо. Проте передувати таким дослідженням має дослідження властивостей інфільтрату та його утворення, адже крім відносно безпечних для природи компонентів інфільтрату сміттєзвалищ у ньому можуть бути й досить токсичні компоненти, які не піддаються зниженню токсичності та завдають непоправних збитків і шкоди і довкіллю, і здоров’ю людей. Оскільки інфільтрат це багатокомпонентна суміш, то для якісного очищення варто використовувати як біологічні так і фізико-хімічні методи. За результатами дослідження запропоновано характеристику проб фільтрату за 13 показниками. Виділено найефективніші методи аналізу інфільтрату місць видалення твердих побутових відходів: pH, електропровідність, окисно-відновний потенціал, амоній сольовий, сульфат-іони, хлорид-іони, катіони Ni, Mn, Zn. Визначальним критерієм для виділення найефективніших методів аналізу інфільтрату місць видалення твердих побутових відходів визначено можливість і доцільність здійснення повного аналізу інфільтрату, які впливали б на загальну ефективність процесу.
Посилання
N. A. Zainol, H. A. Aziz, and M. S. Yusoff, “Characterization of Leachate from Kuala Sepetang and Kulim Landfills: A Comparative Study,” Energy and Environment Research, vol. 2, no. 2, 2012. https://doi.org/10.5539/eer.v2n2p45 .
Ilhami Firiyal Imtinan S., P. Purwanto, and B. Yulianto, “The biological treatment method for landfill leachate,” E3S Web of Conferences. 2020, vol. 202, pp. 06006. https://doi.org/10.1051/e3sconf/202020206006 .
Q. Jin, et al. “New insight on occurrence of liquid crystal monomers: A class of emerging e-waste pollutants in municipal landfill leachate,” Journal of Hazardous Materials, vol. 423, pp. 127146, 2022. https://doi.org/10.1016/j.jhazmat.2021.127146 .
R. Misra, N. Gedam, S. Waghmare, S. Masid, and N. R. Neti, “Landfill leachate treatment by the combination of physico-chemical and electrochemical methods,” J Environ Sci Eng., no. 51(4); 315-20, 2009. PMID: 21117425.
ДСТУ ISO 5667-13:2005, Якість води. Відбирання проб. Частина 13. Настанови щодо відбирання проб мулу на спорудах для очищення стічних вод і для водоготування (ІSO 5667-13:1997, ІDT). [Електронний ресурс] Режим доступу: https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=52416 .
Temel F. Aydın, and A. Kuleyin, “Ammonium removal from landfill leachate using natural zeolite: kinetic, equilibrium, and thermodynamic studies,” Desalination and Water Treatment, vol. 57, no. 50. pp. 23873-23892, 2016. https://doi.org/10.1080/19443994.2015.1136964 .
Chunying Teng, Kanggen Zhou, Changhong Peng, and Wei Chen, “Characterization and treatment of landfill leachate: A review,” Water Research, vol. 203, 117525, 2021. ISSN 0043-1354. https://doi.org/10.1016/j.watres.2021.117525 .
Javier Rivas, F. Beltrán, F. Carvalho, F. Gimeno, and O. J. Frades, “Study of different integrated physical-chemical + adsorption processes for landfill leachate remediation,” Industrial & Engineering Chemistry Research, no. 44(8), pp. 2871-2878. 2005. https://doi.org/10.1021/ie049066j .
ДСТУ ISO 10304-3:2003, Якість води. Визначання розчинених аніонів методом рідинного іонного хроматографування. Частина 3. Визначання хромату, йодиду, сульфіту, тіоцианату і тіосульфату (ISO 10304-3:1997, IDТ). [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page?id_doc=72878 ISO .
ДСТУ ГОСТ 31859:2018, Вода. Визначення хімічного поглинання кисню (ГОСТ 31859-2012, IDT; ISO 15705:2002, NEQ). [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=80093 .
ДСТУ ISO 5664:2007, Якість води. Визначення амонію. Метод дистилювання та титрування (ІSO 5664:1984, ІDT). [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=50531.
В. Г. Петрук, І. В. Васильківський, В. А. Іщенко, і Р. В. Петрук, Управління та поводження з відходами. Частина 3. Полігони твердих побутових відходів, навч. посіб. Вінниця, Україна: ВНТУ, 2013, 139 с.
ДСТУ 9020:2020, Метрологія. Кондуктометри і аналізатори рідини кондуктометричні. Методика повірки. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://metrology.kiev.ua/files/metodik_povir/MP_konduktometr_analizator.pdf .
ДСТУ 9021:2020, Метрологія. pH-метри та іономіри лабораторні. Методика повірки. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://metrology.kiev.ua/files/metodik_povir/MP_PH_metr_ionomir.pdf .
ДСТУ 9207:2022, Метрологія. Аналізатори рідин турбідиметричні та нефелометричні. Методика повірки. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://metrology.kiev.ua/files/MP_analizat_tyrbidimetr.pdf .
ДСТУ 8691:2016, Стічні води. Настанови щодо встановлення технологічних нормативів відведення дощових стічних вод у водні об’єкти. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=67545 .
ДСТУ 9092:2021, Метрологія. Аналізатори якості води. Методика повірки. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=94788 .
ДСТУ 8948:2019, Метрологія. Спектрофотометри. Методика повірки. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://metrology.kiev.ua/files/metodik_povir/MP_spektrofotometr.pdf .
MBB 081/12-0014-01, Поверхневі води. Методика виконання вимірювань біохімічного споживання кисню (БСК5). [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=76349 .
Мінрегіон України, Наказ, Рекомендації від 20.08.2012 № 421. Про затвердження Методичних рекомендацій із збирання, утилізації та знешкодження фільтрату полігонів побутових відходів. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0421858-12#Text .
ДСТУ ISO 7393-2:2004, Якість води. Визначання незв’язаного та загального хлору. Частина 2. Колориметричний метод із застосуванням N,N-діетил-1,4-фенілендіаміну для поточного контролювання (ISO 7393-2:1985, IDТ). [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page?id_doc=73279 .
ДСТУ ISO 15586:2012, Якість води. Визначення мікроелементів методом атомно-абсорбційної спектрометрії з графітовою пічкою (ISO 15586:2003, IDT). [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=50947 .
##submission.downloads##
-
pdf
Завантажень: 6
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, оскільки це сприяє продуктивним обмінам, а також швидшому і ширшому цитуванню опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).