ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ПАРАМЕТРІВ ПРОВОДУ НА РЕЖИМИ РОБОТИ ПОВІТРЯНИХ ЛІНІЙ 110 КВ
DOI:
https://doi.org/10.31649/1997-9266-2021-159-6-32-37Анотація
Розглянуто можливість використання вихрострумових методів неруйнівного контролю в електроенергетиці для безконтактного вимірювання поточних параметрів проводів повітряних ліній електропередачі. Проаналізовано із застосуванням амплітудного і фазового методів неруйнівного контролю зміну поточних параметрів проводу АС 240/32 мм2, який переважно застосовується для повітряних ліній 110 кВ. Проведені експериментальні дослідження дозволили виявити, що зі збільшенням механічного зусилля на провід й підвищенням його температури зменшується питома електрична провідність проводу та збільшується його питомий опір і, відповідно, збільшується активний опір проводу. Результати поданих експериментальних вимірювань свідчать, що прикладене механічне зусилля на провід його подовжує, в результаті чого збільшується стріла провисання й можливий обрив проводу, що приводить до ускладнення режиму роботи ліній. Зі збільшенням активного опору проводу за незмінного струмового навантаження зменшується передана по лінії потужність, а її втрати збільшуються, що впливає на пропускну здатність електричної мережі. Для підтвердження цього, використовуючи дані експерименту, проаналізовано пропускну здатність і втрати активної потужності повітряної лінії 110 кВ. Розрахунок відносної похибки підтверджує достовірність отриманих результатів. Проведені дослідження, які базуються на експериментальних визначеннях впливу механічного зусилля й температури на параметри проводу АС 240/32 мм2, обґрунтовують доцільність застосування вихрострумових методів неруйнівного контролю, а саме спільне використання амплітудного і фазового методів для безконтактного вимірювання поточних параметрів проводів повітряних ліній електропередачі з метою покращення керування режимами роботи електричних мереж в реальному часі.
Посилання
Верховна Рада України, Закон України «Про ринок електричної енергії України» від 13 квітня 2017 року, № 2019-VIII, [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19/page .
Неразрушающий контроль: в 8 т. Контроль герметичности. Вихретоковый контроль, В. В. Клюев, Ред. Москва, РФ: Машиностроение, 2003, т. 2, 688 с.
Arsalan Habib Khawaja, and Qi Huang, “Monitoring of Overhead Transmission Lines: A Review from the Perspective of Contactless Technologies,” Sensing and Imaging, vol. 18, pp. 24-18, 2017.
B. Gorkunov, S. Lvov, Y. Borysenko, and S. Tamer, “Multi-parameter electromagnetic method of testing cylindrical conductors,” The scientific heritage, vol. 42, pp. 25-28, 2019.
М. Абрамовиц, и И. Стиган, Справочник по специальным функциям с формулами, графиками и таблицами, М. Абрамовиц, Ред. Москва: Наука, 1979, 832 с.
В. О. Бондаренко, Б. М. Горкунов, В. В. Черкашина, І. Б. Горкунова, і А. Г. Середа, «Розробка методики та практики застосування для безконтактного контролю робочого стану проводів повітряних ліній,» Звіт про виконання НДР № 37479. Харків, Україна: НТУ «ХПІ», 2014, 65 с.
B. Gorkunov, S. Lvov, and Y. Borysenko, “Uncertainty estimation while proceeding multi-parameter eddy current testing,” Системи обробки інформації, вип. 4 (155), с. 92-97, 2018. https:// doi.org/10.30748/soi.2018.155.12 .
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 164
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, оскільки це сприяє продуктивним обмінам, а також швидшому і ширшому цитуванню опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).