ПЕРСПЕКТИВИ РОЗРОБКИ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ НАНОМОДИФІКОВАНИХ КОМПОЗИЦІЙНИХ БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ
Ключові слова:
композиційні будівельні матеріали, наноматеріали, наноструктури, нанотехнологіїАнотація
Виконано огляд розробок композиційних будівельних матеріалів із застосуванням нанотехнологий і введенням до складу композитів наносистем. У зв’язку зі збільшенням обсягів будівництва в Україні, впровадженням нових будівельних технологій з використанням відповідних будівельних матеріалів, виникає необхідність поліпшення їхніх експлуатаційних властивостей. Розробки, проведені останнім часом, стосуються виробництва високоміцних і стійких до зношування таких матеріалів, як цементний камінь, бетон, пінобетон, різні покриття для забезпечення водо- і олієвідштовхувальних властивостей поверхонь. Застосування наноматериалів впливає на внутрішню структуру композиційного матеріалу, створюючи ефект армування єднальної матриці й поліпшує його фізико-технічні характеристики. Додавання надмалих кількостей наносистем (менше 0,5 % за масою) у рецептуру традиційних композиційних матеріалів значно поліпшує міцнісні і експлуатаційні характеристики кінцевого продукту. Відомі дослідження показують, що модифіковані бетони мають міцність вище на 20...35 %, пінобетони — на 50...70 %. Крім того, додавання наночасток впливає й на інші експлуатаційні властивості, а саме: підвищує гидрофобність покриттів, стійкість до забруднень і грибкових уражень, що надзвичайно важливо для експлуатації будинків. Особливий інтерес викликає використання як добавки вуглецевих наносистем. Для широкого впровадження нанооб’ектів у технологію виробництва будівельних матеріалів необхідно виготовляти достатню кількість дешевих наноситем. З цього погляду перспективними є роботи щодо можливості одержання нанотрубок і наносистем з продуктів і відходів коксування вугілля (кокс, смола, пековий кокс, пил і т.п.). Виконаний огляд дозволяє думати, що застосування нанодобавок і наносистем можна розширити й на інші класи будівельних матеріалів, виробів і покриттів, такі як санітарно-технічна кераміка, облицювальна плитка, фарби й покриття.
Посилання
Виробництво основних видів промислової продукції 2011–2016 роки. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/ . Дата звернення: Черв.17.2017.
В. А. Богуслаев, А. Я. Качан, Н. Е. Калинина, В. Ф. Мозговой, и В. Т. Калинин. Наноматериалы и нанотехноло-гии. Запорожье: АО «Мотор Сич», 2014.
Б. М. Балоян, А. Г. Колмаков, М. И. Алымов, и А. М. Кротов, Наноматериалы. Классификация, особенности свойств, применение и технологии получения. Москва, Россия: «Дубкин», 2007.
Р. Б. Родионов «Инновационные технологии для строительной отрясли,» Строительные материалы, оборудова-ние, технологии XXI века, № 10, с. 57-59, 2006.
А. С. Королев, Э. Ш. Хакимова, Д. В. Макридин, и Е. А. Волошин «Полимеризация нанодобавками гидратной структуры цементного камня в композитах,» Цемент и его применение, № 5, с. 82-84, 2007.
Г. И. Яковлев, Г. Н. Первушин и др. «Модернизация поризированных цементных матриц углеродными нанотруб-ками,» Строительные материалы, № 3, с. 99-102, 2009.
С. М. Толмачев, О. А. Бєліченко, В. М. Шмалько, та О. І Зеленський «Композиція дрібнозернистих і піщаних бе-тонів, що містять вуглецеві наночастки,» Патент 56807 на корисну модель Україна, МПК (2011.01), 25.01.2011.
Г. И. Яковлев, Г. Н. Первушин, В. А. Крутиков, И. С. Макарова, Я. Керне, Х.-Б. Фишер, А. Ф. Бурьянов «Газобе-тон на основе фторангидрита, модифицированный углеродными наноструктурами,» Строительные материалы, № 3, с. 70-72, 2008.
В. Е. Ваганов, В. Д. Захаров, Ю. В. Баранова, Л. В. Закревская, Д. В. Абрамов, Д. С. Ногтев, и В. Н. Козий «Структура и свойства ячеистого газобетона, модифицированного углеродными наноструктурами,» Строительные мате-риалы, № 9, с. 59-61, 2010.
Т. Ковальд, С. Эзер, и Р. Треттин «Углеродные наноструктуры, вводимые в состав вяжущих на основе С3S и цемента,» Цемент и его применение, № 3, с. 89-92, 2009.
В. В. Кнаховский, и др. «Применение наноструктурированной воды для повышения прочности бетона,» Техно-логии бетонов, № 9, с. 72-75, 2008.
Д. Р. Сабирзянов, и др. «Применение наноструктурированной воды для повышения прочности пенобетона,» Строительные материалы, оборудование, технологии XXI века, № 6, с. 75-77, 2008.
С. Н. Толмачев, и Е. А. Беличенко «Перспективы применения наночастиц в бетонах транспортного назначения,» Строительные материалы и изделия, № 1-2, с. 38-41, 2017.
А. Е. Соломянский, Г. К. Жавнерко, В. Е. Агабеков, и Ю. В. Сенкевич «Супергидрофобные покрытия на основе наночастиц диоксида кремния,» Доклады Национальной академии наук Беларуси. Январь-февраль 2013, т. 57, № 1, с. 63-66, 2013.
Hydrotect coating protects facades from algae formation. [Electronic resource]. Access mode: http://www.agrobbuchtal.de/en/service/presse/presse_und_news_details.html?nd_ref=1496 . Accessed on: Jun. 17, 2017.
В. А. Войтович, И. Н Хряпченкова, и А. А. Яворский «Нанотехнологии в производстве силікатного кирпича,» Строительные материалы, № 2, с. 60-61, 2010.
В. М. Шмалько, О. І. Зеленський, М. В. Толмачев, та І. В. Шульга «Спосіб одержання вуглецевих нанооб’єктів», Патент України 89464, № a200903315 МПК (2009), 25.01.2010.
О. И. Зеленский, В. М. Шмалько, Б. К. Артищенко, и П. В. Карножицький «Исследование окисленного пироуг-лерода,» Углехимический журнал, № 1-2, с. 31-35, 2006.
В. М. Шмалько, О. И. Зеленский, Н. В. Толмачев, и И. В. Шульга «Образование углеродных наноструктур при коксовании углей,» Углехимический журнал, № 3-4, с. 37-41, 2009.
В. М. Шмалько, О. І. Зеленський, та І. В. Шульга «Спосіб одержання вуглецевих нанооб’єктів,» Патент України 103246, № a201115665 МПК (2013.01), 25.09.2013.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 433
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, оскільки це сприяє продуктивним обмінам, а також швидшому і ширшому цитуванню опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).