АНАЛІЗ ДАНИХ ТЕПЛОВОГО КОНТРОЛЮ ШПИНДЕЛЬНИХ ОПОР НАСТІЛЬНОГО ТОКАРНО-ГВИНТОРІЗНОГО ВЕРСТАТА

  • Н. О. Перетяка Одеська державна академія технічного регулювання та якості
Ключові слова: тепловий контроль, токарно-гвинторізний верстат, шпиндельний вузол, підшипники кочення, енергоефективні технології, визначальний параметр, швидкість нагрівання

Анотація

Проаналізовані експериментальні випробування шпиндельних опор настільного універсального токарно-гвинторізного верстата моделі ТВ4 за методом теплового неруйнівного контролю. Вказані нормовані значення температури нагрівання, які використовується як визначальний параметр для контролю масла гідросистем та технічного стану опор шпиндельного вузла металорізального верстата за методом теплового неруйнівного контролю. Запропоновано визначення технічного стану підшипників шпиндельного вузла настільних токарно-гвинторізних верстатів тепловим методом із застосуванням нового критерію Боряка–Перетяки («БП») та визначального параметра — швидкості нагрівання об’єкта. Приводяться результати експериментальних випробувань працездатності верстата на холостому ході в контрольних точках місць розташування передньої та задньої опори шпинделя. Вивчено закономірності зміни отриманих значень температури нагрівання опор шпиндельного вузла у часі та зміни значень швидкості нагрівання у часі під час випробувань без навантаження. Таким чином, експериментально підтверджено, що контроль за технічним станом шпиндельного вузла настільного токарно-гвинторізного верстата ТВ4 можна здійснювати за скороченим терміном часу без навантаження в зоні регулярного нагрівання, а саме з 22 по 42 хвилину. Отримане емпіричне значення швидкості нагрівання дозволяє достовірно оцінювати можливість подальшої експлуатації досліджених підшипників кочення, що застосовуються які передня та задня опори шпиндельного вузла настільного токарно-гвинторізного верстата ТВ4. Тепловий контроль за новим параметром швидкості нагрівання дає змогу скорочення технологічного часу для визначення працездатного технічного стану опор шпиндельного вузла за рахунок економії часу до 5 разів та зробити випробування енергоефективними. Проведення оперативної діагностики регулювання опор шпиндельного вузла за параметром швидкості нагрівання за критерієм «БП» дає змогу зниження витрат на електроенергію для випробування одного верстата за скороченим часом.

Біографія автора

Н. О. Перетяка, Одеська державна академія технічного регулювання та якості

канд. техн. наук, старший викладач кафедри метрології та метрологічного забезпечення

Посилання

Кабінет Міністрів України. (2016, груд. 28). Постанова № 1056, Деякі питання визначення середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності загальнодержавного рівня на 2017-2021 роки. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1056-2016-%D0%BF. Дата звернення: Січ. 12, 2019.

ГОСТ 8-82, Станки металлорежущие. Общие требования к испытаниям на точность (с изменениями № 1, 2, 3). Москва: Государственный комитет СССР по контролю качества продукции и стандартам, 1982, 14 с.

ГОСТ 18097-93 (ИСО 1708-8-89), Станки токарно-винторезные и токарные. Основные размеры. Нормы точности. Минск, Беларусь: Межгосударственный совет по стандартизации, метрологии и сертификации, 1996, 20 с.

ДСТУ 2807-94, Устаткування метало- та деревообробне. Загальні вимоги безпеки і методи випробувань. Київ: Держстандарт України, 1996, 66 с.

ГОСТ 7599-82, Станки металлообрабатывающие. Общие технические условия / Metal-working machines. General specifications. Москва: Издательство стандартов, 1982, 22 с.

А. П. Попов, Ю. Ю. Комаров та Т. И. Фоля, Эксплуатация и испытания металлорежущих станков. Москва, Россия: МГУПС (МИИТ), 2015, 51 с.

Н. О. Перетяка, «Вдосконалення методики стендових випробувань редукторів пасажирських вагонів,» Вісник Вінницького політехнічного інституту, № 2, с. 83-90, 2017.

К. Ф. Боряк, та Н. О. Перетяка, «Температурний контроль при випробуваннях редукторів редукторно-карданного приводу підвагонних генераторів струму,» Зб. наук. праць Одеської держ. акад. техн. регулювання та якості, № 1 (6), с. 53-58, 2015.

В. А. Олещук, и Н. Ю. Любимов, «Измерения осевого зазора в опорах шпиндельного узла токарного станка при вводе его в эксплуатацию после ремонта,» Ученые записки Комсомольского-на-Амуре государственного технического университета, № IV-1(20), с. 1-3, 2014.

Д. Ю. Дубров, Ю. С. Дубров, и Д. А. Сыромятников, «О возможности стабилизации температуры шпиндельного узла металлорежущего станка,» Интернет-журнал «Науковедение», т. 9, № 6, 2017. [Электронный ресурс]. Режим доступа: naukovedenie.ru/PDF/155TVN617.pdf (доступ свободный). Загл. с экрана. Яз. рус., англ.

М. П. Козочкин, и Ф. С. Сабиров, «Задачи технической диагностики при создании и эксплуатации технологического оборудования,» Вестник УГАТУ, т. 16, № 4(49), с. 98-104, 2012.

А. Н. Поляков, и А. Г. Кравцов, «Автоматизированная система прогнозирования тепловых характеристик станка,» Вестник КГУ, № 2, с. 81-86, 2005.

Н. О. Перетяка, та К. Ф. Боряк, «Вдосконалення методу теплового контролю шпиндельних опор настільних вертикально-свердлильних верстатів,» у Коллективная монография трудов международной конференции «Наука, исследования, развитие / Science, research, development, Belgrade (Serbia), т. 12, 2018, с. 25-33.

К. Ф. Боряк, та Н. О. Перетяка, «Спосіб теплової діагностики механічних редукторів,» МПК G01M 13/02 (2006.01). № 129692, Жовт. 11, 2018.

Опубліковано
2019-04-26
Як цитувати
[1]
Н. Перетяка, АНАЛІЗ ДАНИХ ТЕПЛОВОГО КОНТРОЛЮ ШПИНДЕЛЬНИХ ОПОР НАСТІЛЬНОГО ТОКАРНО-ГВИНТОРІЗНОГО ВЕРСТАТА, Вісник Вінницького політехнічного інституту, № 2, с. 91-98, Квіт 2019.
Номер
Розділ
Машинобудування і транспорт