ІНФОРМАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ ОПТИМІЗАЦІЇ КАДРОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
DOI:
https://doi.org/10.31649/1997-9266-2019-147-6-83-90Ключові слова:
заклад охорони здоров’я, оптимізація функціонування, інформаційна технологіяАнотація
В умовах реформи системи медичного обслуговування населення як складової системи охорони здоров’я країни, актуальною є проблема максимально раціонального використання як наявної матеріально-технічної бази, так і кадрового потенціалу закладів охорони здоров’я. Важливою є розробка методів та інструментів оцінки раціональності використання наявних ресурсів закладів охорони здоров’я та планування оптимізації як матеріально-технічного, так і кадрового забезпечення їх ефективного функціонування в умовах ринку медичних послуг, який формується в Україні. Метою дослідження є розробка інформаційної технології оптимізації функціонування кадрового потенціалу закладів охорони здоров’я.
Медичний заклад представлено як систему, основними параметрами якої є показники, що характеризують працівників закладу; показники, що характеризують обсяги послуг та тривалість їх надання; матриця компетентностей працівників, у якій зафіксовано можливість працівників надавати ті чи інші послуги.
В процесі проектування інформаційної технології необхідним є розв’язання таких задач:
– визначення нормативного навантаження на працівників та заклад в цілому;
– оптимальний розподіл послуг між працівниками закладу;
– оптимізації функціонування кадрового складу закладу охорони здоров’я.
Побудовано модель оцінювання нормативного навантаження на медичних працівників та заклад охорони здоров’я в цілому. Під нормативним навантаженнями на заклад охорони здоров’я розуміємо максимальний обсяг кредитів (кількість хвилин робочого часу), який мають всі його працівники в межах власного робочого часу. Модель дозволяє враховувати відмінності між посадами та компетентностями різних працівників.
Побудовано модель оптимізації функціонування кадрового складу закладів охорони здоров’я у формі задачі цілочислового лінійного програмування. Множина допустимих розв’язків задачі будується за умов недопущення перевантаження працівників, а також забезпечення виконання всіх послуг. Запропоновано підхід до аналізу потенціалу закладу охорони здоров’я, який полягає в послідовному розв’язуванні ряду оптимізаційних задач цілочислового лінійного програмування.
Виконано експериментальну верифікацію отриманих результатів. На модельному прикладі продемонстровано ефективність розробленої інформаційної технології.
Посилання
Верховна Рада України (2018). Закон «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», Відомості Верховної Ради (ВВР), № 5, ст. 31, 2018.
МОЗ України (2016, вересень 2). Наказ № 928, «Про втрату чинності наказу Міністерства охорони здоров’я України від 23 лютого 2000 року № 33.» [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0928282-16 .
Д. Богдан та ін., Кадрові ресурси системи охорони здоров’я в Україні. Ситуаційний аналіз. Проект USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я». Київ, 2019.
Т. М. Носуліч, «Кадровий потенціал системи охорони здоров’я: проблеми та перспективи розвитку», Демографія та соціальна економіка, № 1, 2006.
T. Grynko, and K. Savchenko, «Науково-методичні підходи до оцінки кадрового потенціалу медичного закладу,» Scientific Notes of Ostroh Academy National University," Economics" Series, no. 7 (35), pp. 23-27, 2017.
О. П. Третьяк, «Роль менеджменту персоналу у формуванні та використанні трудового потенціалу медичних закладів,» Бізнес Інформ, № 11, с. 331-336, 2014.
O. Mulesa, F. Geche, A. Batyuk, and I. Myronyuk, “Using a system approach in the process of the assessment problem analysis of the staff capacity within the health care institution,” in Computer science and information technologies (CSIT 2018), 2018, pp. 177-180.
O. Mulesa, F. Geche, V. Nazarov, and M. Trombola, “Development of models and algorithms for estimating the potential of personnel at health care institutions,” Eastern-European Journal Of Enterprise Technologies, no. 4(2 (100)), pp. 52-59, 2019. http://dx.doi.org/10.15587/1729-4061.2019.174561 .
В. А. Гончаров, Методы оптимизации, учеб. пособие для вузов. Москва, Россия: Юрайт, 2014.
Л. Ф. Гуляницький, та О. Ю. Мулеса, Прикладні методи комбінаторної оптимізації, навч. посіб. Київ, Україна, 2016.
К. Н. Лунгу, Линейное программирование. Руководство к решению задач, учеб. пос. Москва, Россия: Физматлит, 2009.
В. Зубко, Стислий огляд методів цілочисельного програмування. Метод Гоморі. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://repository.sspu.sumy.ua/handle/123456789/2219. 2016.
Ю. Г. Стоян, та О. О. Ємець, Теорія і методи евклідової комбінаторної оптимізації. Київ: Інститут системних досліджень освіти, 1993, 188 с.
О. О. Ємець, та Т. О. Парфьонова, «Наближений метод для розв’язування комбінаторних транспортних задач,» Радиоэлектроника и информатика, № 2, 2006.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 293
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, оскільки це сприяє продуктивним обмінам, а також швидшому і ширшому цитуванню опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).