ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ ГІЛОК І ГРАНИЦЬ ДЛЯ ОПТИМІЗАЦІЇ РОЗВИТКУ ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ СУЧАСНИХ ЕНЕРГОСИСТЕМ
DOI:
https://doi.org/10.31649/1997-9266-2021-159-6-64-69Ключові слова:
електрична мережа, енергосистема, оптимізація розвитку, технічні та ресурсні обмеження, елементи мережіАнотація
Розглянуто питання розробки і використання методів та алгоритмів оптимізації розвитку електричних мереж енергосистем, що забезпечують ефективне розв’язання поставленої задачі розвитку, виконання технічних та ресурсних обмежень у вигляді рівностей та нерівностей. Суть запропонованого методу гілок і границь полягає в розбиванні множини варіантів розвитку мережі на підмножини, що не перетинаються, і послідовне виключення підмножин безперспективних розв’язків. При цьому кожній підмножині ставляться у відповідність зовнішні і внутрішні оцінки. Розв’язуючи задачу вибору оптимального варіанта розвитку мережі дроблення підмножин здійснюється за ознакою наявності або відсутності в розглянутій підмножині тієї чи іншої гілки. Для визначення зовнішніх і внутрішніх оцінок на кожному кроці оптимізації повинні бути знайдені найкоротші електричні мережі та розв’язані транспортні задачі з проміжними перевезеннями для підмножин порівнюваних варіантів розвитку електричної мережі. Необхідно зазначити, що оскільки кількість дроблень підмножин залежить від порядку розгляду допустимих гілок електричної мережі, ефективність використання методу гілок і границь істотною мірою залежить від ефективності алгоритму вибору гілки дроблення на кожному кроці оптимізації. Кількість можливих варіантів розвитку електричної мережі є кінцевою величиною, тому, після виконання певної кількості кроків дроблення множини, сукупність варіантів розвитку, що залишилися, виявиться настільки малою, що може бути визначена точна нижня границя зміни функції дисконтованих витрат кожної з підмножин. Той варіант розвитку мережі, що відповідає меншій з нижніх границь, і є оптимальним. Запропонований алгоритм, що використовує метод гілок і границь, має досить високий рівень збіжності та стійкість до вибору початкових наближень.
Посилання
В. А. Баженов, Модели оптимального развития энергосистем, учеб. пос. Киев: КПИ, 1984, 100 с.
В. А. Баженов, «Використання методів лінійного програмування для оптимізації розвитку електричних мереж сучасних енергосистем,» Вісник Вінницького політехнічного інституту, № 2, с. 93-97, 2016.
Т. Л. Кацадзе, В. А. Сулейманов, і В. А. Баженов, «Моделі та методи оптимізації розвитку основних мереж енергосистем в умовах ринкових відносин,» Енергетика: економіка, технології, екологія, № 4, с. 58-66, 2014.
В. Г. Кузнецов, Б. И. Тугай, и В. А. Баженов, Оптимизация режимов электрических сетей. Киев: Наукова думка, 1992, 216 с.
Д. А. Арзамасцев, А. В. Липес, и А. Л. Мизин, Модели оптимизации развития энергосистем, учебн. для электроэнергет. спец. вузов, Д. А. Арзамасцев. Ред. М.: Высш. школа, 1987, 272с.
Д. Химмельблау, Прикладное нелинейное программирование. Москва: Мир, 1975, 534 с.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 220
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, оскільки це сприяє продуктивним обмінам, а також швидшому і ширшому цитуванню опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).