ВИБІР ПЕРЕРІЗУ ПРОВОДІВ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ГРАНИЧНОЇ ДОВЖИНИ ПОВІТРЯНИХ ТРИФАЗНИХ ЛІНІЙ НАПРУГОЮ 220/380 В
DOI:
https://doi.org/10.31649/1997-9266-2022-161-2-46-53Ключові слова:
трифазна повітряна лінія, поперечний переріз, гранична довжина, втрата напругиАнотація
Під час проєктування систем електропостачання виникає необхідність вибору перерізу проводів та визначення їх граничної довжини. Згідно з ПУЕ вибір перерізів проводів ліній для різних систем живлення потрібно здійснювати за двома технічними умовами ― умовою нагрівання з перевіркою за допустимою втратою напруги. Метою роботи є отримання розрахункових залежностей втрат напруги від активної потужності навантаження та коефіцієнта потужності для спрощення та прискорення вибору перерізу проводів трифазних повітряних ліній напругою 380/220 В. Проведено розрахунки втрат фазної напруги та граничної довжини трифазних ліній від активної потужності навантаження для проводів марок АС за значень коефіцієнта потужності cos φ = 0,8 і cos φ = 0,9. Розрахунки показують, що для заданого діапазону навантажень робочі струми не перевищують тривало допустимі струми навантаження. Побудовано суміщені графіки залежності втрат напруги на 1 км трифазної лінії, віднесені до фазної напруги, які дозволяють з найменшими затратами часу здійснити вибір перерізу проводів трифазної повітряної лінії електропередавання за заданою втратою напруги. Також побудовані суміщені графіки залежності граничних довжин ліній, виконаних сталеалюмінієвими проводами різних перерізів, від потужності навантаження за cos φ = 0,8 та значення допустимої втрати напруги 5 %. Для зручності користування графіки побудовані для двох діапазонів потужностей навантаження: 1…10 кВт та 10…30 кВт. Аналогічно можуть бути побудовані залежності граничної довжини трифазних ліній за значень cos φ = 0,9. За результатами виконаних розрахунків побудовані графічні залежності втрати фазної напруги та граничної довжини ліній від активної потужності навантаження для трифазних повітряних ліній, виконаних проводом марки СІП-2, за значень коефіцієнтів потужності cosφ = 0,8 і cos φ = 0,1. Наведено розрахункові вирази для вибору перерізу проводів чотирипровідних повітряних ліній з кількома навантаженнями. Запропоновано алгоритм та наведено розрахункові залежності для визначення граничної довжини чотирипровідних повітряних ліній з рівномірно розподіленим навантаженням. Показано, що гранична довжина лінії з рівномірно розподіленим навантаженням може бути визначена через граничну довжину лінії з навантаженням в кінці залежно від кількості електроприймачів на лінії.
Посилання
Правила улаштування електроустановок, 6-те вид., перероб. та доп. Київ, 2017, 617 с.
Sizing Electrical Wire for Underground Circuit Cable. [Electronic resource]. Available: https://www.thespruce.com/wire-size-underground-circuit-cable-length-1152899 . Accessed on: 21.03.2022.
National Electrical Code. [Electronic resource]. Available: https://www.nfpa.org/codes-and-standards/all-codes-and-standards/list-of-codes-and-standards/detail?code=70 . Accessed on: 22.03.2022.
И. А. Будзко, Электрические сети, 3-е изд., перераб. и доп. Москва: Колос, 1967, 327 с.
ООО «ХКА», Каталог кабельной продукции, 3-е изд., 2019, 606 с.
Самоутримний ізольований провід. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://odeskabel.com/ua/products/kabeli-silovye/provoda-samonesushchie-izolirovannye/provoda-samonesushchie-izolirovannye-sip-1-sip-2.html . Дата звернення: 29.03.2022.
##submission.downloads##
-
pdf
Завантажень: 248
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, оскільки це сприяє продуктивним обмінам, а також швидшому і ширшому цитуванню опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
