АЛГОРИТМИ ВИМІРЮВАННЯ ЧАСТОТИ КАДРОВОЇ РОЗГОРТКИ МОНІТОРІВ ДЛЯ ЧАСТОТНО-ВИБІРКОВОГО ПРИДУШЕННЯ КАНАЛІВ ВИТОКУ ІНФОРМАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.31649/1997-9266-2022-163-4-83-90Ключові слова:
побічні електромагнітні випромінювання і наведення, сигнали відеокарти, коефіцієнти Фур’є, рідинно-кристалічні структури, спектри сигналів витоку інформації з екрану монітораАнотація
Для відомої типової моделі сигналів витоку у вигляді послідовності пікселів, горизонтальних та вертикальних бланк-імпульсів розглянуто відмінності у частотах кадрової розгортки для різних типорозмірів екранів моніторів на рідинно-кристалічних структурах та відеокарт моніторів персональних обчислювальних машин. Обґрунтовано точність, з якою має вимірюватися частота кадрової розгортки екрану монітора задля формування якісної шумової завади, здатної придушити інформативні складові сигналів витоку через побічні випромінювання. Розглянуто реальні спектри побічних електромагнітних випромінювань з екранів моніторів на рідинно-кристалічних структурах в короткохвильовому діапазоні частот та особливості вимірювань спектроаналізаторами Rohde & Schwarz FPH частотних характеристик спектрів. Для досягнення необхідної точності вимірювання частоти кадрової розгортки запропоновано вимірювання частот гармонік з максимальними амплітудами на різних ділянках частот, і оброблення результатів. Знайдено розрахункові вирази для обробляння виміряних на ділянках центральних частот витоку інформації з метою набагато точнішого оцінювання частоти кадрової розгортки моніторів на рідинно-кристалічних структурах. Обґрунтовано послідовність дій для оцінювання частоти кадрової розгортки моніторів на рідинно-кристалічних структурах. Отримано алгоритм дій, який полягає у визначенні нижніх і верхніх значень номерів гармонік, що відповідають оцінкам центральних частот, розрахунку оцінки частоти кадрової розгортки і розрахунку точності оцінки. Якщо розрахована оцінка точності є меншою за раніше обґрунтовану, то підсумовуємо, що вимірювання частоти кадрової розгортки задовільне. В разі необхідності для отримання точніших результатів збільшують кількість досліджуваних частотних ділянок. Розглянуто практичне використання отриманих виразів для оброблення даних на тридцяти двох ділянках частот, і визначено про задовільні результати щодо точності вимірювання частоти кадрової розгортки за використання звичайного режиму вимірювання спектроаналізатора.
Посилання
Г. Ф. Коханович и др., Защита информации в телекоммуникационных системах. Киев, Украина: МК-Прес, 2005, 288 с.
Д. Євграфов, і Ю. Яремчук, «Розрахункові спектри сигналів витоку інформації з екранів моніторів на рідкокришталевих структурах,» Інститут проблем реєстрації інформації НАН України, т. 23, № 2, С. 3-12, 2021.
R&S Spectrum Rider FPH Handheld Spectrum Analyzer User Manual, Rohde & Schwarz GmbH & KG, Product Brochure, Version 09.00, 2021. [Electronic resource]. Available:
https://www.tme.eu/Document/5de5b1c4cf05f0120bd4c9e43bd75ba3/Spectrum_Rider_FPH.pdf .
Д. Євграфов, і Ю. Яремчук, «Відповідність моделі сигналів витоку з екранів моніторів на рідкокришталевих структурах існуючим побічним електромагнітним випромінюванням,» Захист інформації, т. 23, № 3, с. 160-167, 2021.
Е. Янке, Ф. Эмде, и Ф. Леш, Специальные функции. Формулы, графики, таблицы, изд. 2-е, Л. И. Седов, Ред. М.: Наука. Главная редакция физико-математической литературы, 1968, 344 с.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 90
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, оскільки це сприяє продуктивним обмінам, а також швидшому і ширшому цитуванню опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).