ІНФОРМАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ ВИЯВЛЕННЯ СУЇЦИДАЛЬНИХ І ДЕПРЕСИВНИХ НАМІРІВ У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ НА ОСНОВІ LOGISTIC REGRESSION, MULTINOMIAL NAIVE BAYES, LINEAR SVM ТА CNN
DOI:
https://doi.org/10.31649/1997-9266-2026-186-3-17-26Ключові слова:
обробка природної мови (NLP), машинне навчання, глибинне навчання, ментальне здоров’я, депресія, суїцидальні наміри, інформаційно-аналітична платформа, CNN, TF-IDF, соціальні мережі, психолінгвістика, цифрова психогігієнаАнотація
Розглянуто актуальну проблему розробки та впровадження автоматизованих систем для моніторингу ментального здоров’я користувачів у цифровому середовищі. З огляду на стрімке зростання випадків депресивних розладів та намірів суїциду, що фіксується Всесвітньою організацією охорони здоров’я, виникає нагальна потреба у створенні інструментів раннього виявлення психологічних ризиків на основі аналізу текстового контенту соціальних мереж та месенджерів. Особлива увага в роботі приділена специфіці українського контексту в умовах соціальної нестабільності, де ресурси медичних установ є обмеженими. Метою дослідження є розробка інтелектуальної інформаційно-аналітичної платформи MindGuard, яка дозволяє здійснювати глибокий аналіз текстів для виявлення ознак депресії, тривожності та суїцидальної поведінки. Для досягнення цієї мети сформовано та розмічено масштабний навчальний корпус, що включає понад 340 000 прикладів повідомлень із платформи Reddit, розподілених за категоріями: «non-psycho» (тексти без ознак розладів), «depression» (депресивні стани) та «suicide» (суїцидальні наміри). У межах дослідження реалізовано та порівняно декілька підходів до класифікації текстів: класичні алгоритми машинного навчання (Logistic Regression, Multinomial Naive Bayes, Linear SVM) з використанням статистичного зважування TF-IDF, а також методи глибинного навчання, зокрема архітектуру TextCNN із застосуванням попередньо навчених ембеддингів GloVe. Результати експериментальної оцінки показали, що модель CNN забезпечує найкращий баланс між точністю та обчислювальною ефективністю. Досягнуті показники F1-score становлять 0,92 для класу «non-psycho», 0,74 для «depression» та 0,76 для «suicide». Високі значення метрики ROC AUC (0,910...0,990) підтверджують здатність системи ефективно ранжувати тексти за ступенем ризику. Проведено детальний аналіз матриць неточностей, який виявив лексичну близькість між категоріями депресії та суїцидальних думок, що зумовлює основні складнощі в диференціації проміжних станів. Практична реалізація платформи включає розробку REST API на базі FastAPI та клієнтської частини на React. Тестування продуктивності підтвердило високу швидкодію системи: середня затримка (latency) становить близько 15 мс на запит, що дозволяє обробляти до 66 текстів на секунду на одному CPU-потоці. Це відкриває можливості для інтеграції MindGuard у роботу модераторських команд соціальних мереж, психологічних служб та освітніх закладів для автоматизації первинного скринінгу та своєчасного прийняття превентивних заходів. Наукова новизна роботи полягає у створенні гібридної архітектури, адаптованої до локального контексту, що забезпечує високу точність виявлення психологічно ризикованих повідомлень у реальному часі.
Посилання
J. W. Pennebaker, R. L. Boyd, K. Jordan, and K. Blackburn, The Development and Psychometric Properties of LIWC2015. Austin, TX, USA: University of Texas at Austin, 2015. [Electronic resource]. Available: http://hdl.handle.net/2152/31333 .
A. Cohan, et al., “SMHD: A large-scale resource for exploring online language usage for multiple mental health conditions,” arXiv preprint arXiv:1806.05258, 2018. https://doi.org/10.48550/arXiv.1806.05258 .
A. Yates, A. Cohan, and N. Goharian, “Depression and self-harm risk assessment in online forums,” arXiv preprint arXiv:1709.01848, 2017. https://doi.org/10.48550/arXiv.1709.01848 .
P. Resnik, et al., “Beyond LDA: Exploring supervised topic modeling for depression-related language in Twitter,” in Proceedings of the 2nd Workshop on Computational Linguistics and Clinical Psychology: From Linguistic Signal to Clinical Reality, 2015. [Electronic resource]. Available: https://aclanthology.org/W15-1212.pdf .
J. A. Russell, “A circumplex model of affect,” Journal of Personality and Social Psychology, vol. 39, no. 6, pp. 1161-1178, 1980. https://doi.org/10.1037/h0077714 .
Hugging Face, Transformers Documentation. [Electronic resource]. Available: https://huggingface.co/docs/transformers .
TensorFlow, “TextVectorization layer,” TensorFlow API Documentation. [Electronic resource]. Available: https://www.tensorflow.org/api_docs/python/tf/keras/layers/TextVectorization
A. Géron, Hands-on Machine Learning with Scikit-Learn, Keras, and TensorFlow, 3rd ed. Sebastopol, CA, USA: O’Reilly Media, 2023. [Electronic resource]. Available: http://14.139.161.31/OddSem-0822-1122/Hands-On_Machine_Learning_with_Scikit-Learn-Keras-and-TensorFlow-2nd-Edition-Aurelien-Geron.pdf .
Y. Chen, “Convolutional neural network for sentence classification.” M.S. thesis, University of Waterloo, Waterloo, ON, Canada, 2015. [Electronic resource]. Available: http://hdl.handle.net/10012/9592 .
S. Bird, E. Klein, and E. Loper, Natural Language Processing with Python: Analyzing Text with the Natural Language Toolkit. Sebastopol, CA, USA: O’Reilly Media, Inc., 2009. [Electronic resource]. Available: https://www.researchgate.net/publication/220691633_Natural_Language_Processing_with_Python .
##submission.downloads##
-
pdf
Завантажень: 0
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, оскільки це сприяє продуктивним обмінам, а також швидшому і ширшому цитуванню опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).