ФОРМУВАННЯ ЯКІСНОЇ ТЕХНІЧНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ ДО ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.31649/1997-9266-2021-155-2-98-106Ключові слова:
документація, програмне забезпечення, якість, моделі якості, види технічної документації, стандарт ISO/IEC-9126, технічне завдання, документ вимогАнотація
На сьогоднішній день багато українських ІТ-компаній основну увагу приділяють саме розробці програмного забезпечення, але не супроводжують його якісною технічною документацією. Тому в роботі обґрунтована важливість формування документації до програмного забезпечення. Розглянуто визначення якості документації відповідно до моделей якості, які поділяються на базові та корпоративні. Визначено, що якість технічної документації до програмних систем визначається трьома аспектами: за інформаційним наповненням, представленням та поданням.
Відповідно до стандарту ISO/IEC-9126, який містить чотири компоненти, розглянуто життєвий цикл документації, а також описано його характеристики і підхарактеристики, за якими можна проаналізувати й оцінити якість документації. Цей міжнародний стандарт застосовуються для програмного забезпечення, що є інформаційним продуктом. Водночас інформаційним продуктом можна вважати і документацію. Якість інформаційного продукту може бути оцінена шляхом вимірювання таких властивостей: внутрішніх, зовнішніх і якістю використання. Але варто зауважити, що не всі характеристики і підхарактеристики, що містять ці моделі якості, придатні саме до формування якісної документації. Тому для проведення аналізу вибрано такі характеристики: функціональна придатність (повнота, коректність) і якість у використанні (можливість визначення придатності інформації, упізнаваність, привабливість (враження).
Також наведені структури документів, поданих у стандарті ГОСТ 19.101-77, які є складовими компонентами програмної документації як виду технічної документації. Побудова якісної документації до програмного забезпечення вимагає здійснення постійного спостереження і проведення аналізу щодо її коректності та якості, а також формуванню сучасних вимог до її якості: щоб документація була зручною у використанні і максимально інформативною. Тому проблема побудови якісної технічної документації є нагальною та актуальною.
Посилання
А. А. Гордеев, и В. С. Харченко, «Эволюция моделей качества программного обеспечения: методика и результаты анализа в контексте стандарта ISO 25010,» Системи обробки інформації, № 6 (113), с. 13-31, 2013.
А. Kobyliński, “ISO/IEC 9126 – Analiza modelu jakości produktуw programowych. Prace Naukowe,” Akademia Ekonomiczna w Katowicach, Tom: Systemy wspomagania organizacji SWO'2003, 2003, p. 459-468.
О. В. Поморова, i Т. О. Говорущенко, «Аналіз методів та засобів оцінки якості програмних систем,» Радіоелек тронні і комп’ютерні системи, № 6 (40), с. 148-158, 2009.
ГОСТ Р ИСО/МЭК 15910-2002 «Процесс создания документации пользователя программного средства.» Москва, РФ: ИПК Издательство стандартов, 2002.
Госстандарт России, «Единая система программной документации. Обеспечение систем обработки информации программное,» ГОСТ 19781-90, введ. 01.01.92. Москва: изд-во стандартов, 1992, 14 с.
В. М. Коцовський, «Процеси та системи підтримки якості програмних систем,» Конспект лекцій з дисципліни «Процеси та системи підтримки якості програмних процесів».Ужгород: ДВНЗ «УжНУ», 43 с, 2013.
Проблеми теорії та методології бухгалтерського обліку, контролю і аналізу, міжнар. зб. наук. пр. Житомир, Україна: Держ. технол. ун-т., 2005.
J. A. McCall, P. K. Richards, and G. F. Walters, “Factors in Software Quality,” Nat'l Tech. Information Service, vol. 1, 2, 3, 1977.
B. W. Boehm, J. R. Brown, H. Kaspar, M. Lipow, G. McLeod, and M. Merritt, Characteristics of Software Quality. North Holland, 1978.
C. Ghezzi, M. Jazayeri, and D. Mandrioli, Fundamental of software Engineering. Prentice Hall, 1991.
International standard IEEE 1219-1993. Standard for Software Maintenance, Software Engineering Standards Subcommittee of the IEEE Computer Society, 1993, 45 p.
G. R. Dromey, “A model for software product quality,” IEEE Trans. on software Eng., vol. 21, no. 2, pp. 146-162, 1995.
J. Bansiya, and C. Davis, “Hierarchical Model for Object-Oriented Quality Assessment,” IEEE Transactions on Software Engineering, vol. 28, issue 1, pp. 4-17, 2002.
International Standard ISO 9126-1. Software engineering – Product quality, part 1: Quality, 2001, 32 p.
International standard ISO/IEC FDIS 25010, System and software quality models, 2010, 34 p.
ДСТУ 2941-94, Системи оброблення інформації. Розроблення систем. Терміни та визначення.
Г. С. Погромська, і Н. А. Махровська, Програмні проєкти: управління та розробка, навч-метод. посіб. Миколаїв, 2017, 153 с.
A. Synko, and A. Peleshchshyn, “Software development documentation – documentation types and standards,” Scientific Journal of TNTU (Tern.), vol 98, no. 2, pp. 120-128, 2020.
ГОСТ 19.101-77, Единая система программной документации. Виды программ и программных документов.
Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, i В. М. Барабаш, Технічна документація, термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури. Львів, Україна, 2010, с. 192.
Н. І. Дичка, та Н. М. Гордієнко, «Стилістичні особливості англомовної технічної документації,» Молодий вчений, № 1 (65), с. 357-360, 2019.
Л. А. Лисиченко, Лексико-семантична система української мови. Харків, 1997, 130 с.
А. А. Гордеев, и В. С. Харченко, «Эволюции моделей качества программного обеспечения: методика и результаты анализа,» Системи обробки інформації, вип. 6 (113), с. 13-31, 2013.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 1741
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, оскільки це сприяє продуктивним обмінам, а також швидшому і ширшому цитуванню опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
