СПОСОБИ ПРОВЕДЕННЯ ПІРОМЕТРИЧНИХ ВИМІРЮВАНЬ

Автор(и)

  • Б. Ю. Гриневич Національний університет «Львівська політехніка»

Ключові слова:

температура, вимірювання, пірометр, тестові методи, випромінювальна здатність, дзеркальний відбивач, дифузна поверхня

Анотація

Розглянуто особливості застосування тестових методів для обробки результатів вимірювання в пірометрії випромінювання.

Біографія автора

Б. Ю. Гриневич, Національний університет «Львівська політехніка»

доцент кафедри метрології, стандартизації та сертифікації

Посилання

1. Бромберг Э. М. Тестовые методы повышения точности средств измерений / Э. М. Бромберг, К. Л. Куликовский— М. : Энергия, 1978.
2. Traverse J. P. Measure des temperatures dans des conditions differences du corps noir / Traverse J. P., Foex M. — Froc. Soc. Franc. des Electronic et Radioelectric. — 1970. — T. 79, № 10. — P. 816—821.
3. Світлотехніка й електротехніка: історія, проблеми і перспективи : ІІІ Міжнародна науково-технічна конференція [Електронний ресурс]. — Кафедра електротехніки Тернопільського державного технічного університету. — Режим доступу до ресурсу: http://www.tu.edu.te.ua/conferences/light/regform.php.

##submission.downloads##

  • PDF
    Завантажень: 42
Переглядів анотації: 109

Опубліковано

2010-11-12

Як цитувати

[1]
Б. Ю. Гриневич, «СПОСОБИ ПРОВЕДЕННЯ ПІРОМЕТРИЧНИХ ВИМІРЮВАНЬ», Вісник ВПІ, вип. 3, с. 5–7, Листоп. 2010.

Номер

№ 3 (2009)

Розділ

Автоматика та інформаційно-вимірювальна техніка

Метрики

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:

  • Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публі­кації.
  • Автори можуть укладати окремі, додат­кові договірні угоди з неексклюзив­ного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опубліку­вати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
  • Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, оскільки це сприяє продуктивним обмінам, а також швидшому і ширшому цитуванню опубліко­ва­них робіт (див. вплив відкритого доступу).