ДЕКОМПОЗИЦІЯ ДОБОВОГО ГРАФІКА ЕЛЕКТРИЧНОГО НАВАНТАЖЕННЯ ЕНЕРГОСИСТЕМИ  ТА МОДЕЛЮВАННЯ ЙОГО СКЛАДОВИХ  ПІД ЧАС КОРОТКОСТРОКОВОГО ПРОГНОЗУВАННЯ

П. О. Черненко; О. В. Мартинюк

ДЕКОМПОЗИЦІЯ ДОБОВОГО ГРАФІКА ЕЛЕКТРИЧНОГО НАВАНТАЖЕННЯ ЕНЕРГОСИСТЕМИ ТА МОДЕЛЮВАННЯ ЙОГО СКЛАДОВИХ ПІД ЧАС КОРОТКОСТРОКОВОГО ПРОГНОЗУВАННЯ

Автор(и)

П. О. Черненко Інститут електродинаміки НАН України, Київ
О. В. Мартинюк Інститут електродинаміки НАН України, Київ

Ключові слова:

зовнішні фактори, електричне навантаження, енергосистема, короткострокове прогнозування, математична модель, похибка моделювання, ретроспективні дані

Анотація

Запропонована методика виділення з нестаціонарного часового ряду сумарного електричного навантаження складових, які характеризують вплив технологічних, метеорологічних і астрономічних факторів. Методика дозволяє виділяти і оцінювати базову, трендову та залишкову складові розробленої математичної моделі. Описана послідовність виділення і алгоритми розрахунку складових моделі, що дозволяють провести коректну декомпозицію одночасного впливу зазначених факторів і суттєво знизити залишкову складову електричного навантаження. Для підвищення точності моделювання запропоновано будувати такі моделі на характерних часових відрізках річного інтервалу, що відповідають різному впливу температури повітря на електричне навантаження. Апробація методики проведена на реальних даних ПАТ «Київенерго».

Біографії авторів

П. О. Черненко, Інститут електродинаміки НАН України, Київ

д-р. техн. наук, професор, провідний науковий співробітник відділу моделювання електроенергетичних об’єктів і систем

О. В. Мартинюк, Інститут електродинаміки НАН України, Київ

канд. техн. наук, старший науковий співробітник, старший науковий співробітник відділу моделювання електроенергетичних об’єктів і систем

Посилання

1. Черненко П. О. Багаторівневе короткострокове прогнозування сумарного електричного навантаження енергооб’єд-нання / П. О. Черненко, О. В. Мартинюк // Вісник Вінницького політехнічного інституту. — 2011. — №. 2. — С. 74 — 80.
2. Galiana F. Identification of stochastic electric load models from physical data / F. Galiana, E. Handshin, A. Fiechter // IEEE Trans. AC. — 1974. — Vol. 19. — № 6. — P. 887—893.
3. Gupta P. C. Adaptive short-term forecasting of hourly loads using weather information / P. C. Gupta, K. Yamada // IEEE Trans. Power Appar. and Syst. — 1972. — Vol. 91. — № 5. — P. 2085—2094.
4. Hahn H. Electric load forecasting methods: Tools for decision making / H. Hahn, S. Mayer-Nieberg, S. Pichl // European journal of operational research. — 2009. — Vol. 199. — P. 902—907.
5. Прогнозирование электрической нагрузки ОЭС Украины /[ Б. И. Макоклюев, А. В. Антонов, К. В. Ущаповский, Р. В. Грабчак ]// Электрические сети и системы. — 2010. — № 4. — С. 4—12.
6. Черненко П.О. Особливості короткострокового прогнозування електричного навантаження енергосистеми із суттєвою складовою промислового електроспоживання / П. О. Черненко, О. В. Мартинюк, В. О. Мірошник // Праці ІЕД НАНУ. — 2016. — Вип. 43. — С. 24—31.

##submission.downloads##

PDF
Завантажень: 242

Переглядів анотації: 170

Опубліковано

2017-12-26

Як цитувати

[1]

П. О. Черненко і О. В. Мартинюк, «ДЕКОМПОЗИЦІЯ ДОБОВОГО ГРАФІКА ЕЛЕКТРИЧНОГО НАВАНТАЖЕННЯ ЕНЕРГОСИСТЕМИ ТА МОДЕЛЮВАННЯ ЙОГО СКЛАДОВИХ ПІД ЧАС КОРОТКОСТРОКОВОГО ПРОГНОЗУВАННЯ», Вісник ВПІ, вип. 6, с. 86–94, Груд. 2017.

Завантажити посилання

Номер

№ 6 (2017)

Розділ

Енергетика та електротехніка

Метрики

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:

Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, оскільки це сприяє продуктивним обмінам, а також швидшому і ширшому цитуванню опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).