Достовіризація вихідної інформації про електричне навантаження енергоємних підприємств
Ключові слова:
достовіризація, аномальні значення, електричне навантаження, енергоємні підприємстваАнотація
Показано переваги і недоліки трьох методик виявлення та відновлення аномальних значень електричного навантаження енергооб’єктів, що ґрунтуються на методах статистичного аналізу часових рядів та математичному апараті штучних нейронних мереж. Ефективність запропонованих алгоритмів достовіризації апробовувалась на реальних даних електричних навантажень енергоємних підприємств Дніпропетровської області.
Посилання
/ П. О. Черненко, О. В. Мартинюк // Вісник Вінницького політехнічного інституту, Вінниця — 2011. — № 2. С. 74—80.
2. Черненко П. А. Методы повышения достоверности телеизмеряемых параметров режима электроэнергетических сис-
тем / П. А. Черненко, А. И. Заславский // Електродинаміка : пр. Ін-ту електродинаміки НАНУ. — 2001. — С. 109—114.
3. Черненко П. А. Обработка и анализ информации для иерархического прогнозирования электрических нагрузок /
П. А. Черненко, А. И. Заславский, А. В. Мартынюк // Праці ІЕД НАНУ. — 2006. — Вип. 2(14). — С. 47—49.
4. Черненко П. О. Прогнозування добового графіка сумарного електричного навантаження електроенергетичної сис-
теми / П. О. Черненко, О. В. Мартинюк // Праці ІЕД НАНУ. — 2007. — Вип. 18. — С. 57—65.
5. Пустыльник Е. И. Статистические метолы анализа и обработки наблюдений / Е. И. Пустыльник. — М. : Наука,
1968. — 288 с.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 56
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, оскільки це сприяє продуктивним обмінам, а також швидшому і ширшому цитуванню опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).