ПІДВИЩЕННЯ РЕСУРСУ ГІДРОАГРЕГАТІВ БУДІВЕЛЬНИХ ТА КОЛІЙНИХ МАШИН ШЛЯХОМ ЗАСТОСУВАННЯ РІДКОКРИСТАЛІЧНИХ ПРИСАДОК
DOI:
https://doi.org/10.31649/1997-9266-2022-162-3-77-81Ключові слова:
гідроагрегат, плунжер, гільза, гідравлічне масло, рідкокристалічна присадка, ресурс, швидкість зношуванняАнотація
Наведено результати досліджень впливу трибологічних характеристик рідкокристалічної речовини фенантренового ряду як присадки до гідравлічних масел на ресурс гідроагрегатів технологічних машин, на прикладі будівельних та колійних машин. Показано, що присадка формує на поверхнях тертя мастильні плівки холестеринного типу, які мають високу несучу здатність та низьке тертя в їхніх шарах, що значно покращує змащувальну здатність гідравлічного масла. Попередні випробування на чотирикульковій машині тертя показали ефективність цієї рідкокристалічної присадки, зокрема покращення протизносних та протизадирних характеристик масел. Присадка досліджувалась у середовищі індустріального масла И-30А (ГОСТ 20799-88), яке не містить заводських функціональних присадок, та у гідравлічних маслах Mobil Hydraulic 10w і John Deere Hy-Gard, в яких вони вже містяться. Досліджено вплив рідкокристалічної присадки на швидкість зношування та ресурс окремих відповідальних деталей гідроагрегатів будівельних та колійних машин. Працездатність цих машин повністю залежить від надійності роботи їхніх гідроприводів, а важливою ланкою цієї гідсистеми є аксіально-поршневі гідромашини. Найшвидше зношуються пари тертя агрегатів. Тому для виконання дослідження змодельовано роботу пари «плунжер–гільза» на машині тертя СМЦ-2 з використанням ролика зі сталі 38ХМЮА ГОСТ 4543-71 та бронзової колодки з БрАЖ9-4 ГОСТ 18175-78. Для виключення можливості впливу забруднень та температурного фактору на результати експерименту застосовано циркуляційну систему з термостатом. Спочатку проводились теоретичні дослідження, які показали можливість підвищення ресурсу плунжерної пари. В експериментальних дослідженнях вивчався вплив концентрації на показники зношування модельної пари тертя. Для цього рідкокристалічна присадка розчинялась в індустріальному маслі И-30А в різній концентрації. Отриманий рідкий мастильний матеріал застосовувався для змащування зразків на машині тертя. Лабораторні дослідження показали підвищення ресурсу майже у два рази за раціональної концентрації присадки. На завершальному етапі дослідження виконано зіставлення теоретичних даних з деякими експериментальними.
Посилання
Е. Е. Александров, И. А. Кравец, и E. H. Лысиков, Повышение ресурса технических систем путём использования электрических и магнитных полей. Харьков, Украина: НТУ «ХПИ», 2006.
В. К. Руднев, Е. Н. Лысиков, и Е. С. Венцель, Повышение эксплуатационной надежности гидроприводов строительных и дорожных машин. Киев, Украина: УМК ВО, 1989.
Е. Н. Лысиков, В. Б. Косолапов, и С. В. Воронин, Надмолекулярные структуры жидких смазочных сред и их влияние на износ технических систем. Харьков, Украина: ЭДЭНА, 2009.
С. Ф. Ермаков, Трибология жидкокристаллических наноматериалов и систем. Минск, Беларусь: Беларус. навука, 2012.
Б. И. Купчинов, и др., «Исследование влияния жидких кристаллов на трение твердых тел,» Трение и износ, № 4 (8), с. 614-619, 1987.
С. В. Воронин, В. А. Стефанов, Д. В. Онопрейчук, И. Ю. Сафонюк, и Н. Н. Аношкина, «Влияние концентрации и типа жидкокристаллической присадки на трибологические характеристики индустриальных масел,» Трение и знос, № 4 (41), с. 498-505, 2020. https:/doi.org/10.32864/0202-4977-2020-41-4-498-505 .
С. В. Воронін, І. Ю. Сафонюк, Н. М. Аношкіна, і О. С. Харківський, «Дослідження впливу концентрації рідкокристалічної присадки та електричного поля на фізико-хімічні властивості індустріальної оливи», Вісник національного авіаційного університету, № 2 (83), с. 70-76, 2020. https:/doi.org/10.18372/2306-1472.83.14654 .
Н. М. Аношкіна, і О. С. Харківський, «Трибологічні властивості гідравлічних та моторних олив з урахуванням стану рідкокристалічних присадок,» на VIII Міжн. наук.-техн. конф. Science, innovations and education: problems and prospects, Токіо, Японія, 2022, с. 60-65.
Б. М. Бим-Бад, М. Г. Кабаков, В. Н. Прокофьев, и С. П. Стесин, Атлас конструкций гидромашин и гидропередач. Москва: Машиностроение, 1990.
Г. Хайнике, Трибохимия. Москва: Мир 1987.
Т. М. Башта, Объёмные насосы и гидравлические двигатели гидросистем. Москва: Машиностроение, 1974.
С. В. Воронин, и А. В. Дунаев, «Влияние электрического и магнитного поля на механизм действия присадок к маслам,» Трение и знос, № 1 (36), с. 41-49, 2015.
О. А. Осипов, В. И. Минкин, и А. Д. Гарновский, Справочник по дипольным моментам. Москва: Высшая школа, 1971.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 88
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, оскільки це сприяє продуктивним обмінам, а також швидшому і ширшому цитуванню опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
