ОЦІНКА ПОТОКІВ НЕБЕЗПЕЧНИХ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ В УКРАЇНІ

Автор(и)

  • В. А. Іщенко Вінницький національний технічний університет

DOI:

https://doi.org/10.31649/1997-9266-2022-163-4-13-18

Ключові слова:

побутові відходи, небезпечні побутові відходи, утворення відходів, утилізація відходів, небезпечні компоненти

Анотація

Небезпечні компоненти, хоч і складають невелику частку побутових відходів, є найпроблемнішою фракцією, яка потребує спеціальних методів і засобів поводження і через свою токсичність створюють значну небезпеку для довкілля та людини. Серед небезпечних побутових відходів найпоширенішими є батарейки, люмінесцентні лампи, мийні засоби, фарби, відходи електричного та електронного обладнання. В Україні дані щодо утворення цієї категорії відходів є дещо суперечливими, оскільки підприємства і організації подають у Державну службу статистики України відомості щодо утворення всіх категорій відходів, а статистичні дані щодо вмісту небезпечних компонентів у побутових відходах відсутні. Їх обсяг оцінюється в 0,5…3 тис. тонн/рік. Проаналізовано дані Державної служби статистики України та визначено кількість утворених в комерційному секторі відходів, які можуть бути віднесені до небезпечних побутових відходів. Так, спостерігається стабільне зменшення обсягів небезпечних побутових відходів майже вдвічі за останні 4 роки, найбільше — по електричним побутовим приладам (в 6 разів). При цьому обсяги утворення деяких категорій відходів — засобів хімічного захисту рослин (пестицидів); харчових олій та жирів; забруднених пакувальних і фільтрувальних матеріалів та захисного одягу; медичного обладнання та інструментів; медичних інфекційних відходів, — навпаки зростали. З небезпечних компонентів найбільше утворюється непридатного обладнання та приладів, батарей та акумуляторів, відходів добрив, медичних відходів та харчових олій і жирів, люмінесцентних ламп та інших ртутьвмісних відходів. Частка небезпечних побутових відходів в Україні оцінена на рівні 0,03…0,1 % або 0,24 кг/рік на 1 особу, з урахуванням комерційного сектора — 0,13…0,26 % (до 0,74 кг/рік на 1 особу), що є на порядок менше ніж у інших країнах. Це може свідчити про занижені дані через неефективність системи обліку відходів і значно більші реальні обсяги утворення небезпечних побутових відходів. Динаміка утилізації небезпечних побутових відходів є позитивною (збільшення у 5 разів за останні роки), однак вона досягається майже виключно за рахунок утилізації свинцевих батарей, фармацевтичних препаратів, медичних інфекційних відходів, медичних приладів та інструментів.

Біографія автора

В. А. Іщенко, Вінницький національний технічний університет

канд. техн. наук, доцент, доцент кафедри екології, хімії та технологій захисту довкілля

Посилання

D. Adamcová, M. D. Vaverková, B. Stejskal, and E. Břoušková, “Household solid waste composition focusing on hazardous waste,” Polish Journal of Environmental Studies, vol. 25(2), pp. 487-493, 2016.

V. Ishchenko, V. Pohrebennyk, R. Kochan, O. Mitryasova, and S. Zawislak, “Assessment of hazardous household waste generation in Eastern Europe,” in 19th International Multidisciplinary Scientific Geoconference SGEM 2019, vol. 19, issue 6.1, June 30 – July 6, 2019, pp. 559-566.

K. Yasuda, and M. Tanaka, “Report on hazardous household waste generation in Japan,” Waste management & research, no. 24(4), pp. 397-401, 2006.

S. Ojeda-Benítez, Q. Aguilar-Virgen, P. Taboada-González, and S. E. Cruz-Sotelo, “Household hazardous wastes as a potential source of pollution: a generation study,” Waste management & research, no. 31(12), pp. 1279-1284, 2013.

A. Gendebien, et. al., “Study on Hazardous Household Waste (HHW) with a Main Emphasis on Hazardous Household Chemicals (HHC),” Final Report, European Commission, Directorate General Environment. European Commission, Brussels, Belgium, 2002.

A. A. Manggali, and D. Susanna, “Current management of household hazardous waste (HHW) in the Asian region,” Reviews on environmental health, no. 34(4), pp. 415-426, 2019.

A. Terazono, M. Oguchi, S. Iino, and S. Mogi, “Battery collection in municipal waste management in Japan: Challenges for hazardous substance control and safety,” Waste Management, no. 39, pp. 246-257, 2015.

T. Nigl, et. al., “Characterisation and material flow analysis of end-of-life portable batteries and lithium-based batteries in different waste streams in Austria,” Waste Management & Research, no. 38(6), pp. 649-659, 2020.

V. Ishchenko, R. Petruk, and Y. Kozak, “Hazardous household waste management in Vinnytsia region,” Environmental Problems, vol. 1, pp. 27-30, 2016.

I. Pecorini, F. Baldi, D. Bacchi, E. A. Carnevale, and A. Corti, “Leaching behaviour of hazardous waste under the impact of different ambient conditions,” Waste Management, no. 63, pp. 96-106, 2017.

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 2020 році. [Електронний ресурс]. Режим доступу:

https://mepr.gov.ua/files/docs/Zvit/2022/Національна%20Доповідь%202020%20(2).pdf. Дата звернення: Трав. 2, 2022.

Державна служба статистики України, Утворення відходів за класифікаційними угрупованнями державного класифікатора відходів. Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2018/ns/uv_zaklass/arch_uv_zaklass_u.htm. Дата звернення: Трав. 2, 2022

##submission.downloads##

Переглядів анотації: 233

Опубліковано

2022-09-02

Як цитувати

[1]
В. А. Іщенко, «ОЦІНКА ПОТОКІВ НЕБЕЗПЕЧНИХ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ В УКРАЇНІ», Вісник ВПІ, вип. 4, с. 13–18, Верес. 2022.

Номер

Розділ

Екологія та екологічна безпека

Метрики

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 > >>