ГІДРОСУЛЬФАТНА ПЕРЕРОБКА ФОСФАТНОЇ СИРОВИНИ УКРАЇНИ

Автор(и)

  • Т. М. Василінич Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського

Ключові слова:

трикальційфосфат, мінеральні добрива

Анотація

Досліджено вплив різних параметрів, зокрема: температури, тривалості процесу, кількості сировинних компонентів, — на розклад трикальційфосфату в процесі одержання мінеральних добрив. Показана можливість заміни сульфатної кислоти на природні сульфати лужних металів в процесах переробки традиційної і забалансової фосфатної сировини.

Біографія автора

Т. М. Василінич, Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського

доцент кафедри хімії

Посилання

1. Гладушко В. І. Фосфорні добрива: екологічні аспекти виробництва і використання в Україні / В. І. Гладушко,
І. М. Астрелін// Хімічна промисловість України, 1996. — № 6. — С. 37—42.
2. Сучасний стан фосфатно-тукової промисловості України / [С. В. Вакал, І. М. Астрелін, М. О. Трофіменко,
О. Є. Золотарьов]. — Суми : Собор, 2005. — 80 с.
3. Забалансові фосфатні руди. Дослідження процесу переробки / [Крикливий Р. Д., Василінич Т. М., Сакалова Г. В., Крикливий Д. І.] // Хімічна промисловість України. — 2006. — № 6. — С. 16—18.

##submission.downloads##

  • PDF
    Завантажень: 112
Переглядів анотації: 119

Опубліковано

2010-11-12

Як цитувати

[1]
Т. М. Василінич, «ГІДРОСУЛЬФАТНА ПЕРЕРОБКА ФОСФАТНОЇ СИРОВИНИ УКРАЇНИ», Вісник ВПІ, вип. 4, с. 204–206, Листоп. 2010.

Номер

№ 4 (2011)

Розділ

Фундаментальні науки

Метрики

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:

  • Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публі­кації.
  • Автори можуть укладати окремі, додат­кові договірні угоди з неексклюзив­ного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опубліку­вати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
  • Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, оскільки це сприяє продуктивним обмінам, а також швидшому і ширшому цитуванню опубліко­ва­них робіт (див. вплив відкритого доступу).

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають