Динамічна зміна коефіцієнтів соціалізації та персоналізації методу рою часток під час розв’язання задачі про розподіл економічного навантаження

Автор(и)

  • Ю. А. Бендерук Вінницький національний технічний університет
  • М. О. Гранік Вінницький національний технічний університет
  • В. І. Месюра Вінницький національний технічний університет

Анотація

Проаналізовано переваги застосування методу рою часток під час розв’язання задачі про розподіл економічного навантаження. Запропоновано метод динамічної зміни коефіцієнтів персоналізації та соціалізації методу рою часток, який забезпечує кращі результати у порівнянні із класичним методом рою часток.

Біографії авторів

Ю. А. Бендерук, Вінницький національний технічний університет

студент Інституту інформаційних технологій та комп’ютерної інженерії

М. О. Гранік, Вінницький національний технічний університет

студент Інституту інформаційних технологій та комп’ютерної інженерії

В. І. Месюра, Вінницький національний технічний університет

професор кафедри комп’ютерних наук

Посилання

1. Девятков В. Системи штучного інтелекту / Володимир Девятков. — М. : вид-во МГТ ім. Баумана, 2001. — 352 c. - ISBN 5-7038-1727-7.
2. Рассел Стюарт. Штучний інтелект. Сучасний підхід : пер. з англ. / Стюарт Рассел, Пітер Норівг. — М. : Вільямс,
2006. — 1408 с. — ISBN 5-8459-0887-6.

##submission.downloads##

  • PDF
    Завантажень: 32
Переглядів анотації: 125

Як цитувати

[1]
Ю. А. Бендерук, М. О. Гранік, і В. І. Месюра, «Динамічна зміна коефіцієнтів соціалізації та персоналізації методу рою часток під час розв’язання задачі про розподіл економічного навантаження», Вісник ВПІ, вип. 3, с. 96–98, Черв. 2013.

Номер

№ 3 (2013)

Розділ

Інформаційні технології та комп'ютерна техніка

Метрики

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:

  • Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публі­кації.
  • Автори можуть укладати окремі, додат­кові договірні угоди з неексклюзив­ного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опубліку­вати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
  • Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, оскільки це сприяє продуктивним обмінам, а також швидшому і ширшому цитуванню опубліко­ва­них робіт (див. вплив відкритого доступу).