ЕЛЕКТРОІСКРОВЕ ЛЕГУВАННЯ КОНСТРУКЦІЙНОЇ ЛЕГОВАНОЇ СТАЛІ 30ХГСНА ДЛЯ ДЕТАЛЕЙ ВУЗЛІВ ТЕРТЯ
DOI:
https://doi.org/10.31649/1997-9266-2019-146-5-81-84Ключові слова:
покриття, тертя, знос, структура, зношуванняАнотація
Проаналізовано причини руйнування деталей вузлів тертя авіаційної техніки, які виготовлені з легованої сталі 30ХГСНА. Встановлено, що на робочих поверхнях цих деталей відбуваються процеси: абразивного зношування, схоплення, фретинг-корозії і втомного зношування.
У лабораторних умовах проведено дослідження зносостійкості зразків зі сталі 30ХГНСА, на робочі поверхні яких нанесено покриття електроіскровим легуванням. В дослідженні використана комплексна методика (металографічний, рентгеноструктурний та електронномікроскопічний аналізи).
Зносостійкість електроіскрових покриттів визначалась на універсальній комп’ютеризованій машині тертя 2070-СМТ-1 за схемою «диск–колодка» у середовищі мінеральної авіаційної оливи МС-20 в умовах граничного тертя. Електроіскрове легування зразків проводили у два етапи зі зміною сили струму, що дозволило частково зняти внутрішні напруження та зменшити шорсткість модифікованої поверхні. Як катод застосовано зразок, а як анод — електроди зі спечених самофлюсуючих порошків з карбідом титану і хрому. В процесі нанесення покриттів на зразках зіткнення електронів з поверхнею електрода приводить до виділення теплової енергії, а в результаті — до спрямованого вибуху ділянки анода, що сприйняла імпульс електронів. Під час вибуху весь рідкий і розм'якшений матеріал викидається в міжелектродний зазор. Значна частина цього матеріалу взаємодіє з поверхнею катода, утворюючи легований шар. Структура і фізико-механічні властивості отриманого покриття значною мірою залежать від величини зерна карбідів. Зі зменшенням розміру зерен карбідів суцільність покриття збільшується. У зв'язку з тим, що в цьому випадку превалює перенесення еродованого матеріалу в рідкій і паровій фазах, то за наявності великих зерен частина еродованого матеріалу переноситься у вигляді скупчень зерен. Встановлено, що композиційні електроіскрові покриття на основі самофлюсуючих сумішей із наповнювачами карбіду титана і карбіду хрому суттєво підвищують зносостійкість конструкційної легованої сталі 30ХГСНА, тому вони рекомендуються для впровадження розробленої технології поверхневого зміцнення у виробництво.
Посилання
В. Ф. Лабунець, «Тенденції створення захисних структур триботехнічного призначення,» Проблеми тертя та зношування, наук. техн. зб, вип. 45, с. 107-118, 2006.
К. А. Крылов, и М. Е. Хаймзон, Долговечность узлов трения самолетов. Москва: Транспорт, 1976, 184 с.
А. Ф. Аксенов, и В. Н. Лозовский, Износостойкость авиационных топливно-гидравлических агрегатов. Москва: Транспорт, 1986. 240 с.
В. Ф. Лабунец, и др., «Анализ причин потери работоспособности деталей трущихся узлов авиатехники и методов их восстановления,» Проблеми тертя та зношування, вип. 51, с. 86-96, 2009.
С. Р. Игнатович, В. И. Маленко, и В.Ф. Лабунец, «Идентификация поверхностной прочности деталей узлов трения летательных аппаратов,» Проблемы трибологии, № 1, с. 11-14, 2007.
О. І. Духота, М. В. Кіндрачук, та В. Ф. Лабунець, «Проблемні питання використання титанових сплавів у вузлах тертя авіаційної техніки,» Проблеми тертя та зношування, наук. техн. зб., вип. 49, т. 2, с. 14-26, 2008.
А. Д. Верхотуров, и И. М. Муха, Технология электроискрового легирования металлических поверхностей. Киев: Техніка, 1982, 181 с.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 412
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, оскільки це сприяє продуктивним обмінам, а також швидшому і ширшому цитуванню опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
