СИНТЕЗ ЕКВІВАЛЕНТНОЇ МАТЕМАТИЧНОЇ МОДЕЛІ ДЛЯ СИСТЕМНОГО АНАЛІЗУ СКЛАДНОЇ СИСТЕМИ
DOI:
https://doi.org/10.31649/1997-9266-2020-151-4-42-49Ключові слова:
складна система, множина вхідних координат, вихідна координата, трансформація в часові ряди, еквівалентна математична модель, прогнозування, управлінняАнотація
В роботі доведено, чому математична модель складної системи з багатьма входами у вигляді рівняння множинної регресії не може бути використана в задачах прогнозування вихідної координати цієї системи в разі, якщо відсутня можливість здійснення впливу на її вхідні координати, та в задачах управління вихідною координатою цієї системи, навіть за наявності можливості впливу на якусь з вхідних координат. Показано, що результати доведення повною мірою узгоджуються з експериментально отриманими залежностями для нормально функціонуючої промислової складної системи, що являє собою дифузійний апарат для екстракції цукру з бурякової стружки. З використанням авторегресійних моделей для кожної вхідної координати складної системи здійснено синтез такої математичної моделі цієї системи, яка може бути використана в задачах прогнозування вихідної координати цієї системи за відсутності можливості здійснення впливу на її вхідні координати та в задачах управління цією вихідною координатою за наявності можливості впливу хоча б на одну з вхідних координат. Запропоновано метод синтезу еквівалентної математичної моделі складної системи, що функціонує в стаціонарному режимі, придатної для прогнозування та управління однією вихідною координатою цієї системи, залежною від кількох вхідних координат, кожна з яких задана еквівалентною авторегресійною залежністю, в якій враховано кілька попередніх значень цієї вхідної координати, трансформованої у часовий ряд. Результати синтезу еквівалентної математичної моделі складної системи, узагальнені на складні системи з кількома вихідними координатами, кожна з яких залежить від кількох вхідних координат.
Посилання
В. М. Ордынцев, Автоматизация математического описания объектов управления. Москва: Машиностроение, 1969, 206 с.
М. Пешель, Моделирование сигналов и систем. Москва: Мир, 1981, 300 с.
Э. Хеннан, Многомерные временные ряды. Москва: Мир, 1974, 575 с.
Дж. Бокс, и Г. Дженкинс, Анализ временных рядов. Прогноз и управление, вып. 1. Москва: изд-во «Мир», 1974, 408 с.
Г. В. Горячев, і Б. І. Мокін, Математичні моделі та методи комп’ютерного моделювання процесу екстрагування цукру в похилому дифузійному апараті. Вінниця, Україна: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2004, 132 с.
О. Б. Мокін, В. Б. Мокін, і Б. І. Мокін, «Визначення умов, за яких рух динамічних об’єктів з порядком математичних моделей вищим трьох можна описувати еквівлентними моделями з порядком не вищим трьох», Вісник Вінницького політехнічного інституту, № 4, с.7-15, 2014.
О. Б. Мокін, В. Б. Мокін, і Б. І. Мокін, «Метод ідентифікації моделі авторегресії-ковзного середнього АРКС(p,q) з довільними значеннями порядків p,q , який узагальнює методику Юла–Уокера,» Наукові праці Вінницького національного технічного університету. [Електронний ресурс], № 2, с. 1-6, 2014. Режим доступу: http://praci.vntu.edu.ua/index.php/praci/article/view/406/404 .
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 178
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, оскільки це сприяє продуктивним обмінам, а також швидшому і ширшому цитуванню опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).