ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНІ ЗАХОДИ ТЕРМОМОДЕРНІЗАЦІЇ ЗАСТАРІЛОГО ЖИТЛОВОГО ФОНДУ

Анотація

Утримання житлового сектора економіки стало одним з найбільших і вагомих тягарів, який гальмує її розвиток. Наведені дані імпорту Україною енергетичних ресурсів та показано, що загальні витрати коштів на опалення будівель оцінювалися Урядом країни в окремі роки на рівні майже 9,0 % від ВВП країни.

Приведена питома вага типових серій малоповерхових будинків забудови 1960―1980 років, подані показники теплофізичних властивостей стінових матеріалів зовнішніх стін. Показник термічного опору огороджувальних конструкцій стін застарілих будинків більше ніж в 3 рази нижчий чинних нормативних показників.

Наведений аналіз сучасного стану нормативно-правового забезпечення реалізації термомодернізації застарілого житлового фонду. Більшість державних програм не могли бути реалізовані повною мірою через відсутність державної фінансової підтримки. Авторами наведений аналіз основних недоліків чинного законодавства, яке гальмувало термомодернізацію будинків масової забудови 60―80 років минулого століття.

Показано, що відносні обсяги будівництва житла в Україні в декілька разів нижчі ніж в сусідніх країнах, тому термомодернізація одночасно розв’язує декілька важливих задач ― зменшення споживання енергетичних ресурсів, подовження терміну служби застарілого житлового фонду та забезпечує отримання додаткового житла за рахунок надбудови та прибудови додаткових поверхів та секцій. На прикладі основних серій типових будинків запропоновані прийоми реконструкції (методами прибудови та надбудови). Наведені основні технологічні прийоми утеплення зовнішніх стін.

Запропоновано удосконалення чинного законодавства та створення сприятливих умов для будівництва соціального доступного житла, яке може виконувати функцію маневреного житлового фонду для прискорення термомодернізації застарілого житлового фонду. Європейська директива про енергетичну ефективність будівель 2010/31/EU з 31 грудня 2020 року передбачає будівництво нових будівель в країнах ЄС класу «А» ― майже з нульовим споживанням енергії (nearly zero-energy будівля). В умовах інтеграції нормативної бази будівництва України до вимог ЄС на першому етапі необхідний перехід від класу енергоефективності «С» до класу «В», а в подальшому ― і до класу «А».