Будівництво

ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ КАРБОНАТНОЇ МІНЕРАЛЬНОЇ СИРОВИНИ ПОДІЛЛЯ В ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОБНИЦТВА АВТОКЛАВНОГО ГАЗОБЕТОНУ

Автор(и)

В. Р. Сердюк
Вінницький національний технічний університет ROR
Д. Г. Рудченко
ТОВ «Аерок»

Ключові слова

автоклавний газобетон карбонатна сировина енергетична ефективність

Анотація

Показані переваги автоклавного газобетону, як ефективного конструкційно-теплоізоляційного матеріалу. Досліджено сучасний стан енергетичних та екологічних проблеми, пов’язаних з виробництвом автоклавного газобетону і його складових компонентів. Розглянуті дані екологічних наслідків від викидів парникових газів, що утворюються в процесі виробництва мінерального в’яжучого. Показано, що на цементну промисловість припадає 7…10 % від загального обсягу викидів CO2.

Зазначено, що зменшення витрат енергії на виробництва цементу та цементних матеріалів, зокрема і автоклавного газобетону, відповідає наявним резервам щодо зменшення енергетичної залежності України та екологічним обмеженням, пов’язаним з викидами парникових газів.

Наведені дані щодо становлення нормативної бази виробництва автоклавного газобетону та використання активних мінеральних добавок природного та техногенного походження з метою зменшення високоенергозатратної клінкерної складової у його складі. На основі аналітичних досліджень показані перспективи використання карбонатних добавок в технології виробництва цементних матеріалів та газобетонів автоклавного тужавіння.

Проведено аналіз сучасного стану видобутку вапнякової сировини та її використання в економіці країни. На будівельну галузь припадає приблизно 30 % її загального споживання, а 60…70 % використовує металургійна галузь.

Враховуючи стрімке зростання імпорту вапнякової сировини в Україну, розкриті потенціальні можливості використання розвіданих запасів вапнякової сировини, яка зосереджена на лівобережжі Дністра. Наведені конкретні дані геологорозвідувальних робіт, які проводились в 30-х, 40-х і 80-х роках минулого століття, які можуть бути використані для виробництва вапна та поліфункціональних добавок в автоклавних газобетонах.

681 509

Як цитувати

[1]
«ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ КАРБОНАТНОЇ МІНЕРАЛЬНОЇ СИРОВИНИ ПОДІЛЛЯ В ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОБНИЦТВА АВТОКЛАВНОГО ГАЗОБЕТОНУ», Вісник ВПІ, вип. 5, с. 7–16, Лис 2020, doi: 10.31649/1997-9266-2020-152-5-7-16.

Біографії авторів

автор В. Р. Сердюк, афіліація Вінницький національний технічний університет

д-р техн. наук, професор, професор кафедри будівництва, міського господарства та архітектури

автор Д. Г. Рудченко, афіліація ТОВ «Аерок»

канд. техн. наук, генеральний директор ТОВ «Аерок»

Посилання

Р. Ф. Рунова, Л. Й. Дворкин, Ю. Л. Носовський, і О. Л. Дворкин, В’яжучі речовини. Київ, Україна: Основа, 2012.
P. Alsubarі, and M. Z. Shafіgh Jumaat, “Utіlіzatіon of hіgh-volume treated palm oil fuel ash to produce sustainable self-compacting concrete,” J. Clean. Prod., № 137, р. 982-996, 2016.
Д. Г. Рудченко, Н. О. Дюжилова, і В. Р. Сердюк, «Оцінка можливості застосування доменних гранульованих шлаків в технології виробництва автоклавного газобетону,» Вісник ОДАБА, № 79, с. 117-126, 2020.
СН 277-80. Инструкция по изготовлению изделий из ячеистого бетона. Госстрой России. М.: ГУП ЦПП, 2001, 47с.
Д. І. Аршинніков, і В. А. Свідерський, «Порівняльний аналіз мінералогічного складу природної крейди родовищ України,» Technology audіt and productіon reserves, № 4 (24), р. 7-11, 2015.
В. О. Хмелевський, і О. В. Хмелевська, Літологія: Осадові породи. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2015.
Доповідь про стан навколишнього природного середовища у Вінницькій області, 2017, 247 с. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://geography.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2017/10/42320198.pdf .
В. Г. Хозин, и О. В. Хохряков, «Карбонатные цементы низкой водопотребности,» Технологии бетонов, № 11-12, с. 25, 2009.
Z. Gіergіczny, J. Małolepszy, J. Szwabowskі, and J. Slіwіnskі, “Cementy z dodatkamі mіneralnymі w technologіі betonow nowej generacjі,” Gorazdze cement. Opole, 2002.
М. А. Саницький, і Х. С. Соболь, Модифіковані композиційні цементи, навч. посіб. Львів, Україна: вид-во Львівської політехніки, 2010, 132 с.
Й. Штарк, и В. Бернд, Цемент и известь, П. Кривенко, ред. Киев, Украина: Оранта, 2008, 480 с.
W. Locher Frіedrіch “Cement – Prіncіples of productіon and use,” Verlag Bau+Technіc Gmbh, 2006, 536 p.
В. В. Тимашев, и В. М. Колбасов, «Свойства цементов с карбонатными добавками,» Цемент, № 10, с. 10-12, 1981.
Т. П. Кропивницька, М. А. Саницький, і І. М. Гев’юк, «Вплив карбонатних добавок на властивості портландцементу композиційного,» Вісник Національного університету «Львівська політехніка»: Теорія і практика будівництва, № 755, с. 214-220, 2013.
Т. В. Жидкова, С. М. Чепурна, і О. С. Борзяк, «Механізм впливу добавки високодисперсної крейди на процеси структуроутворення цементного каменю,» Будівельні матеріали та технології, Вісник ОДАБА, № 72, с. 99-106, 2018.
В. Р. Сердюк, і Амер Номан, «Теоретичні передумови підвищення водостійкості фосфогіпсозольних в’яжучих,» Вісник Вінницького політехнічного інституту, № 3, с. 20-32, 1998.
А. В. Волженський, В. И. Стамбулко, и А. В. Феронская, Гипосо цементно пуцолановые вяжущие, бетоны и изделия. Москва: Стройиздат, 1971, 136 с.
Ю. М. Бутт, и Л. И. Рашкович, Твердение вяжущих при повышенных температурах. Москва: Стройиздат, 223 с, 1965.
А. А. Воровьев, и В. И. Елдфиров, «Влияние карбонатных добавок на долговечность ячеистых бетонов», Весник РУДН. Инженерные исследования, № 1, с. 86-89, 2001.

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають

1 2 3 > >>