ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ КАРБОНАТНОЇ МІНЕРАЛЬНОЇ СИРОВИНИ ПОДІЛЛЯ В ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОБНИЦТВА АВТОКЛАВНОГО ГАЗОБЕТОНУ
Ключові слова
Анотація
Показані переваги автоклавного газобетону, як ефективного конструкційно-теплоізоляційного матеріалу. Досліджено сучасний стан енергетичних та екологічних проблеми, пов’язаних з виробництвом автоклавного газобетону і його складових компонентів. Розглянуті дані екологічних наслідків від викидів парникових газів, що утворюються в процесі виробництва мінерального в’яжучого. Показано, що на цементну промисловість припадає 7…10 % від загального обсягу викидів CO2.
Зазначено, що зменшення витрат енергії на виробництва цементу та цементних матеріалів, зокрема і автоклавного газобетону, відповідає наявним резервам щодо зменшення енергетичної залежності України та екологічним обмеженням, пов’язаним з викидами парникових газів.
Наведені дані щодо становлення нормативної бази виробництва автоклавного газобетону та використання активних мінеральних добавок природного та техногенного походження з метою зменшення високоенергозатратної клінкерної складової у його складі. На основі аналітичних досліджень показані перспективи використання карбонатних добавок в технології виробництва цементних матеріалів та газобетонів автоклавного тужавіння.
Проведено аналіз сучасного стану видобутку вапнякової сировини та її використання в економіці країни. На будівельну галузь припадає приблизно 30 % її загального споживання, а 60…70 % використовує металургійна галузь.
Враховуючи стрімке зростання імпорту вапнякової сировини в Україну, розкриті потенціальні можливості використання розвіданих запасів вапнякової сировини, яка зосереджена на лівобережжі Дністра. Наведені конкретні дані геологорозвідувальних робіт, які проводились в 30-х, 40-х і 80-х роках минулого століття, які можуть бути використані для виробництва вапна та поліфункціональних добавок в автоклавних газобетонах.
