ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ КАРБОНАТНОЇ МІНЕРАЛЬНОЇ СИРОВИНИ ПОДІЛЛЯ В ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОБНИЦТВА АВТОКЛАВНОГО ГАЗОБЕТОНУ
DOI:
https://doi.org/10.31649/1997-9266-2020-152-5-7-16Ключові слова:
автоклавний газобетон, карбонатна сировина, енергетична ефективністьАнотація
Показані переваги автоклавного газобетону, як ефективного конструкційно-теплоізоляційного матеріалу. Досліджено сучасний стан енергетичних та екологічних проблеми, пов’язаних з виробництвом автоклавного газобетону і його складових компонентів. Розглянуті дані екологічних наслідків від викидів парникових газів, що утворюються в процесі виробництва мінерального в’яжучого. Показано, що на цементну промисловість припадає 7…10 % від загального обсягу викидів CO2.
Зазначено, що зменшення витрат енергії на виробництва цементу та цементних матеріалів, зокрема і автоклавного газобетону, відповідає наявним резервам щодо зменшення енергетичної залежності України та екологічним обмеженням, пов’язаним з викидами парникових газів.
Наведені дані щодо становлення нормативної бази виробництва автоклавного газобетону та використання активних мінеральних добавок природного та техногенного походження з метою зменшення високоенергозатратної клінкерної складової у його складі. На основі аналітичних досліджень показані перспективи використання карбонатних добавок в технології виробництва цементних матеріалів та газобетонів автоклавного тужавіння.
Проведено аналіз сучасного стану видобутку вапнякової сировини та її використання в економіці країни. На будівельну галузь припадає приблизно 30 % її загального споживання, а 60…70 % використовує металургійна галузь.
Враховуючи стрімке зростання імпорту вапнякової сировини в Україну, розкриті потенціальні можливості використання розвіданих запасів вапнякової сировини, яка зосереджена на лівобережжі Дністра. Наведені конкретні дані геологорозвідувальних робіт, які проводились в 30-х, 40-х і 80-х роках минулого століття, які можуть бути використані для виробництва вапна та поліфункціональних добавок в автоклавних газобетонах.
Посилання
Р. Ф. Рунова, Л. Й. Дворкин, Ю. Л. Носовський, і О. Л. Дворкин, В’яжучі речовини. Київ, Україна: Основа, 2012.
P. Alsubarі, and M. Z. Shafіgh Jumaat, “Utіlіzatіon of hіgh-volume treated palm oil fuel ash to produce sustainable self-compacting concrete,” J. Clean. Prod., № 137, р. 982-996, 2016.
Д. Г. Рудченко, Н. О. Дюжилова, і В. Р. Сердюк, «Оцінка можливості застосування доменних гранульованих шлаків в технології виробництва автоклавного газобетону,» Вісник ОДАБА, № 79, с. 117-126, 2020.
СН 277-80. Инструкция по изготовлению изделий из ячеистого бетона. Госстрой России. М.: ГУП ЦПП, 2001, 47с.
Д. І. Аршинніков, і В. А. Свідерський, «Порівняльний аналіз мінералогічного складу природної крейди родовищ України,» Technology audіt and productіon reserves, № 4 (24), р. 7-11, 2015.
В. О. Хмелевський, і О. В. Хмелевська, Літологія: Осадові породи. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2015.
Доповідь про стан навколишнього природного середовища у Вінницькій області, 2017, 247 с. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://geography.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2017/10/42320198.pdf .
В. Г. Хозин, и О. В. Хохряков, «Карбонатные цементы низкой водопотребности,» Технологии бетонов, № 11-12, с. 25, 2009.
Z. Gіergіczny, J. Małolepszy, J. Szwabowskі, and J. Slіwіnskі, “Cementy z dodatkamі mіneralnymі w technologіі betonow nowej generacjі,” Gorazdze cement. Opole, 2002.
М. А. Саницький, і Х. С. Соболь, Модифіковані композиційні цементи, навч. посіб. Львів, Україна: вид-во Львівської політехніки, 2010, 132 с.
Й. Штарк, и В. Бернд, Цемент и известь, П. Кривенко, ред. Киев, Украина: Оранта, 2008, 480 с.
W. Locher Frіedrіch “Cement – Prіncіples of productіon and use,” Verlag Bau+Technіc Gmbh, 2006, 536 p.
В. В. Тимашев, и В. М. Колбасов, «Свойства цементов с карбонатными добавками,» Цемент, № 10, с. 10-12, 1981.
Т. П. Кропивницька, М. А. Саницький, і І. М. Гев’юк, «Вплив карбонатних добавок на властивості портландцементу композиційного,» Вісник Національного університету «Львівська політехніка»: Теорія і практика будівництва, № 755, с. 214-220, 2013.
Т. В. Жидкова, С. М. Чепурна, і О. С. Борзяк, «Механізм впливу добавки високодисперсної крейди на процеси структуроутворення цементного каменю,» Будівельні матеріали та технології, Вісник ОДАБА, № 72, с. 99-106, 2018.
В. Р. Сердюк, і Амер Номан, «Теоретичні передумови підвищення водостійкості фосфогіпсозольних в’яжучих,» Вісник Вінницького політехнічного інституту, № 3, с. 20-32, 1998.
А. В. Волженський, В. И. Стамбулко, и А. В. Феронская, Гипосо цементно пуцолановые вяжущие, бетоны и изделия. Москва: Стройиздат, 1971, 136 с.
Ю. М. Бутт, и Л. И. Рашкович, Твердение вяжущих при повышенных температурах. Москва: Стройиздат, 223 с, 1965.
А. А. Воровьев, и В. И. Елдфиров, «Влияние карбонатных добавок на долговечность ячеистых бетонов», Весник РУДН. Инженерные исследования, № 1, с. 86-89, 2001.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 437
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, оскільки це сприяє продуктивним обмінам, а також швидшому і ширшому цитуванню опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).