ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ГЕЛІОЕНЕРГЕТИКИ ДЛЯ ЕНЕРГОПОСТАЧАННЯ В МІСТІ ОДЕСА
DOI:
https://doi.org/10.31649/1997-9266-2022-165-6-29-36Ключові слова:
сонячна радіація, сонячна панель, сонячний колектор, генерація енергії, гібридний сонячний колектор, ефективність використання, теплова енергія, електрична енергіяАнотація
Розглянуто можливості використання геліоенергетики для енергопостачання об’єктів житлово-комунальної сфери в опалювальний сезон. Ефективність і, як наслідок, кількість отриманої енергії залежить від інтенсивності сонячного випромінювання на одиницю площі, тому для оцінки перспектив використання геліоенергетики проводилося моделювання інтенсивності сонячного випромінювання в продовж всього року і зокрема у опалювальний період. Під час моделювання сонячного випромінювання враховувалися три складові випромінювання, що потрапляють на похилу поверхню, а саме: пряму, дифузну і віддзеркалену. В розрахунках усіх складових максимально враховувалися показники, що можуть впливати на інтенсивність інсоляції. Отримані результати випромінювання порівняно з результатами інших дослідників, показали достатню адекватність отриманих значень. Для максимізації отримання сонячного випромінювання проведено вибір оптимального кута нахилу поверхні, за яким вибрано кут нахилу поверхні, що опромінюється, 50º, проте цей кут встановлення поверхні зменшує кількість сонячної радіації, що потрапляє на поверхню у літній час. Для літнього періоду оптимальним кутом є 15…20º, але оскільки метою роботи є дослідження ефективності геліоустановок в зимовий період, то для оцінки взято кут 50º. Як геліоустановку розглянуто три типи пристроїв: сонячний колектор, сонячна фотоелектрична панель та гібридний сонячний колектор. Гібридні сонячні колектори розглянуто двох типів: з переважною орієнтацією на генерацію електричної енергії та з орієнтацією на теплову енергію. За результатами оцінки кількості отриманої енергії найефективнішими є гібридні колектори з орієнтацією на теплову енергію, що в середньому дозволяє отримати на 30 % енергії більше ніж інші геліоустановки.
Посилання
H. P. Garg, and Goura Datta, “Solar radiation. Fundamentals and characteristics of solar radiation,” Renewable Energy, vol. 3, no. 4/5, pp. 305-319, 1993.
Б. И. Басок, Б. В. Давыденко, В. Г. Новиков, и Р. Я. Сороковой, «Моделирование солнечного излучения для использования в возобновляемой энергетике и в строительной теплофизике,» Промислова теплотехніка, № 1, с. 44-50, 2018.
В. А. Шакиров, «Методика оценки прихода суммарной солнечной радиации на наклонные поверхности с использованием многолетних архивов метеорологических данных,» Системы методы технологии, № 4 (36), с. 115-121, 2017.
Г. Ф. Прихотько, А. В. Ткаченко, и В. Н. Бабиченко, Климат Украины. Ленинград: Гидрометеорологическое издательство Ленинград, 1967.
Н. И Слипченко, «Экспериментальные исследования характеристик солнечной панели kV 150/24(12) в зимних условиях,» Вестник ХПИ, № 24, с. 86-92, 2011.
Е. В. Кравченко, В. П. Кравченко, и Е. Н. Ткачева, «Определение оптимального угла наклона солнечного коллектора в зависимости от длительности работы в течение года,» Холодильна техніка та технологія, № 52 (1), с. 35-41, 2016
В. Ф. Гершкович, Энергосберегающие системы жилых зданий, пособие по проектированию, ч. 6, 2006, 55 с.
Б. И. Назаров, М. А. Салиев, А. Н. Махмудов, и С. Ф. Абдуллаев, «Расчёт потока суммарной радиации на наклонную плоскость солнечных приёмников в условиях аэрозольного загрязнения атмосферы,» Доклады академии наук республики Таджикистан, № 12, 2015.
Метеопост. Клімат Одеси (кліматична норма). [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://meteopost.com/weather/climate-normals/odessa/. Дата звернення: Лист. 10, 2022.
Комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси,» [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.teplo.od.ua/2022/09/27/tarifi-2022/ . Дата звернення: Лист. 10, 2022.
Я. А. Кулик, «Розробка системи стеження за рухом сонця для підвищення ККД сонячних електростанцій,» Вісник Національного технічного університету ХПІ. Серія: Механіко-технологічні системи та комплекси № 20, с. 19-24, 2017.
Климат и средняя погода круглый год в Одессе. [Электронный ресурс]. Режим доступа: https://bit.ly/3GtncT4 . Дата обращения: Лист. 10, 2022.
М. Ю. Шабовта, і В. О. Разінков, «Оцінка енергетичних, температурних та економічних характеристик гібридних колекторів,» Електротехнічні та комп’ютерні системи, № 36 (112), 2022.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 119
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, оскільки це сприяє продуктивним обмінам, а також швидшому і ширшому цитуванню опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
