СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ ГЕОEКОЛОГIЧНОГО СТАНУ УРБОЗЕМІВ МІСТА ЧЕРКАСИ
DOI:
https://doi.org/10.31649/1997-9266-2025-179-2-45-52Ключові слова:
урбоземи, гумусність, кислотно-основні властивості, окисно-відновний потенціал, засоленість, картографічне моделюванняАнотація
Висвітлено результати комплексного аналізу геоeкологiчного стану урбоземів міста Черкаси, дана оцінка ступеня їхніх трансформацій і здатності до забезпечення екосистемних послуг. З використанням програмного пакета SURFER проведено картографічне зонування території міста за фізико-хімічними властивостями ґрунтів. Показано, що досліджені ґрунти є переважно слабо гумусними. Це створює несприятливі умови для росту рослин, зменшується здатність до адсорбції важких металів. За величиною рНвод. ці ґрунти характеризуються як однорідні (коефіцієнт варіації 9 %), переважно лужні, що не сприяє виконанню ними такої екосистемної функції як забезпечення рослин необхідними макро- та мікроелементами. 63 % досліджених ґрунтів здатні тільки часткового виконувати сорбційну функцію, 44 % — санітарну функцію. За показниками кислотно-основної буферності ґрунтові екосистеми міста функціонують переважно у відносно екологічно стійкому режимі. За вмістом токсичних солей майже 30 % ґрунтів є незасоленими, 36 % — слабко засолені, 23 % — помірно засолені і 10 % мають високий рівень засоленості. Основний внесок у загальну засоленість ґрунтів мають хлорид- і гідрокарбонат-іони. Окисно-відновний потенціал ґрунтів варіює від 184 до 287 мВ з середнім значенням 239 мВ. За таких значень ОВП і рН ≥ 8,0 у ґрунті переважатимуть процеси денітрифікації, рослини можуть відчувати дефіцит Fe, Mn. Створені база даних і картографічні моделі фізико-хімічних властивостей урбоземів дають можливість досліджувати у часі і просторі їхню трансформацію в прив’язці до техногенних об’єктів, виявляти початок значних змін, визначати зони розвитку небезпечних екзогенних процесів та еколого-геохімічно нестійких екосистем, розробляти ефективні природоохоронні заходи.
Посилання
D. G. Rossiter, “Classification of Urban and Industrial Soils in the World Reference Base for Soil Resources, “Journal of Soils and Sediments, no. 7, pp. 96-100, 2007.
W. Burghardt, Urbanen Bodenschutz. Berlin, German, 1996, 244 p.
А. І. Хохрякова, «Антропогенні глибоко-трансформовані ґрунти (урбоземи) міста Одеси,» Агроекологічний журнал, № 3, с. 110-117, 2020. https://doi.org/10.33730/2077-4893.3.2020.211535 .
Ю. М. Дмитрук, «Елементний склад урбоґрунтів селітебних ландшафтів (на прикладі м. Чернівці),» Наукові записки Вінницького педуніверситету, Сер. Географія. № 21, c. 290-297, 2010.
О. Г. Луцишин та ін., «Фізико-хімічні властивості ґрунтів в умовах Київського мегаполісу,» Доповіді Національної академії наук України, № 3, с. 197-204, 2011.
Я. В. Геник та ін., «Зміни фізико-хімічних властивостей ґрунтів лісопаркових і паркових насаджень міст внаслідок рекреаційних навантажень,» Науковий вісник НЛУ України, № 24 (10), с. 66-71, 2014.
C. Calzolari et al., “Ungaro, Assessing soil ecosystem services in urban and peri-urban areas: From urban soils survey to providing support tool for urban planning,” Land Use Policy, vol. 99, pp. 105037, 2020. https://doi.org/10.1016/j.landusepol.2020.105037 .
Інвестиційний паспорт міста Черкаси. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://chmr.gov.ua/upload/INVESTYCIJNYJ_PASPORT.pdf . Дата звернення 17.03.2025.
Н. М. Корнелюк та ін., «Еколого-геохімічна оцінка забруднення ґрунтів м. Черкаси важкими металами,» Екологічна безпека, № 2 (28), с. 44-51, 2019. https://doi.org/10.30929/2073-5057.2019.2.44-51 .
О. О. Мислюк та ін., «Екологічна оцінка кислотно-основних властивостей урбоземів м. Черкаси,» Вісник КрНУ імені Михайла Остроградського, вип. 4 (117), с. 53-59, 2019. https://doi.org/10.30929/1995-0519.2019.4.53-59 .
П. П. Надточій, Т. М. Мислив, і Ф. В. Вольвач, Екологія ґрунту, Житомир, Україна: вид-во П. П. Рута, 2010.
O. Mislyuk, et al., “Assessing risk caused by atmospheric air pollution from motor vehicles to the health of population in urbanized areas,” Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, vol. 1, no. 10 (121), Ecology, pp. 19-26, 2023. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.274174 .
А. І. Хохрякова та ін., «Оцінка рівня хімічного забруднення ґрунтів паркових зон міста Одеси,» Науковий вісник Херсонського державного університету, серія: Географічні науки, вип. 6, с. 164-172, 2017.
Mashal, Kholoud et al., “Spatial variations of urban soil salinity and related ions in arid and semiarid areas,” Arabian Journal of Geosciences, vol. 15, 2022. https://doi.org/10.1007/s12517-022-10540-5 .
З. Г. Гамкало, «Екологічна інформативність окисно-відновного потенціалу ґрунту агрофітоценозів,» Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету, серія: Географія, вип. 3, с. 82-89, 2002.
В. І. Тригуб та ін., «Ґрунтово-екологічні особливості міських ґрунтів (на прикладі м. Одеси),» Вісник Одеського національного університету, серія: Географічні та геологічні науки, т. 21, вип. 1, с. 98-109, 2016.
##submission.downloads##
-
pdf
Завантажень: 5
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, оскільки це сприяє продуктивним обмінам, а також швидшому і ширшому цитуванню опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
