ВИЗНАЧЕННЯ ІНТЕГРАЛЬНОГО ІНДЕКСУ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ, ТРАНСПОРТНОЇ ТА ДОРОЖНЬОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ АВТОПОЇЗДІВ ДЛЯ МІЖНАРОДНИХ ВАНТАЖНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ
Ключові слова:
міжнародні перевезення, автопоїзд, шасі, трансмісія, ходова частина, системи керування, енергетична ефективність, транспортна ефективність, дорожня ефективність, метод, інтегральний показникАнотація
Запропоновано науково обґрунтовану експертно-функціональну модель оцінювання енергетичної, транспортної та дорожньої ефективностей функціонування одноланкових автопоїздів у контексті здійснення міжнародних вантажних перевезень коридорами транспортної мережі США та Україна — Європейський Союз. У межах дослідження здійснено декомпозицію функціонально-експлуатаційних характеристик на окремі групи чинників, які впливають на кожний вид ефективності. Такий підхід дозволив формалізувати складну систему показників, які визначають доцільність використання певних моделей автопоїздів в умовах транскордонних перевезень. Запропоновано побудову інтегрального індексу ефективності як зваженої лінійної комбінації основних конструкційно-експлуатаційних параметрів автопоїздів з урахуванням вагових коефіцієнтів, визначених за допомогою методу аналітичної ієрархії Т. Сааті. Такий підхід забезпечує об’єктивність і наукову обґрунтованість процесу ранжування технічних рішень та дозволяє врахувати різнорідність впливу окремих факторів. До уваги взято ключові параметри тягача і напівпричепа, такі як конструкційна маса, потужність двигуна, тип трансмісії, ємність паливної системи, навантаження на вісь, а також аеродинамічні характеристики, які суттєво впливають на енергетичну й транспортну ефективності. На основі запропонованої моделі проведено оцінювання низки сучасних автопоїздів європейського та північноамериканського виробництва, що дозволило визначити оптимальні конфігурації для міжнародних перевезень за критерієм комплексної ефективності. Результати дослідження можуть бути використані підприємствами транспортної галузі для формування автопарку, що відповідає вимогам енергоефективності, надійності та відповідності дорожньої інфраструктури. До того ж розроблену модель можна адаптувати до різних регіональних умов експлуатації, що свідчить про її універсальність і практичну цінність. Запропонований підхід також може бути інтегрований у системи підтримки прийняття рішень в логістиці, транспортному проєктуванні та державному регулюванні транскордонного вантажного сполучення. Застосування результатів дослідження сприятиме підвищенню ефективності міжнародних транспортних операцій, зменшенню витрат пального та мінімізації негативного впливу на дорожню інфраструктуру.
Посилання
М. С. Оліскевич, Організація автомобільних перевезень. Вантажні перевезення, ч. 1. Львів: НУЛП, 2017, 336 с.
Д. В. Абрамов, Н. М. Подригало, М. А. Подригало, О. С. Полянський, і В. Л. Файст, Динамічні властивості і стабільність функціонування автотранспортних засобів, за ред. М. А. Подригала, О. С. Полянського. Харків: ХНАДУ, 2014, 204 с.
Ю. В. Тарасов, «Наукові основи забезпечення технічного рівня автотранспортних засобів при проектуванні та модернізації.» автореф. дис. д-ра техн. наук, спец. 05.22.02 – автомобілі та трактори. Харків, 2021, 40 с.
М. М. Потапов, «Підвищення ефективності функціонування елементів шасі повнопривідних колісних засобів транспорту.» автореф. дис. канд. техн. наук, спец. 05.22.20 – експлуатація та ремонт засобів транспорту. Харків, 2021, 20 с.
В. І. Омельченко, «Поліпшення енергоефективності транспортних засобів шляхом підвищення коефіцієнта корисної дії колісного рушія.» дис... канд. техн. наук, спец. 274 – автомобільний транспорт. Харків: ХНАДУ, 2024.
Р. А. Хабутдінов, «Системна концепція енергоресурсної синергії та методологія технологічно-інноваційного управління на автотранспорті,» Вісник національного транспортного університету. Серія “Технічні науки”, вип. 1(46), с. 365-374, 2020. https://doi.org/10.33744/2308-6645-2020-1-46 .
В. П. Сахно, С. В. Цимбал, В. М. Поляков, І. С. Мурований, С. М. Шарай, і М. П. Рой, «Теоретичні засади використання триланкових автопоїздів для виконання перевезень вантажів», ВМТ, вип. 18, № 2, с. 155-167, 2024.
В. П. Онищук, «Забезпечення стійкості автопоїзда для перевезення контейнерів.» дис. канд. техн. наук, спец. 05.22.02. Львів, 2012, 162 с.
А. П. Поляков, і М. С. Гречанюк, «Аналіз шляхів підвищення стійкості та керованості вантажних автомобілів з напівпричепами», Вісник Вінницького політехнічного інституту, № 5, с. 90-95, 2010.
О. М. Пилипенко, О. В. Батраченко, і І. М. Литовченко, «Моделювання аеродинаміки сідельного автопотягу», Вісник Хмельницького національного університету. Технічні науки, № 2, с. 27-33, 2017.
Г. С. Прокудін, і Л. М. Савчук (ред.), Проблеми організації, управління та підвищення ефективності перевезень: стан, проблеми, перспективи розвитку. Дніпро, Україна: Пороги, 2021, 300 с.
І. А. Вікович, Теорія руху транспортних засобів. Львів, Україна: Видавництво Львівської політехніки, 2013, 672 с.
М. Ф. Дмитриченко,і І. А. Вікович, Динаміка мобільних машин з начіпними функціональними елементами. Львів, Україна: Видавництво НУ «Львівська політехніка», 2008, 496 с.
П. Гащук, Автомобіль: Теорія колісного рушія. Київ, Україна: Видавничий дім «Кондор», 2018, 328 с.
T. L. Saaty, The Analytic Hierarchy Process: Planning, Priority Setting, Resource Allocation. New York: McGraw-Hill International Book Co., 1980, 287 p.
В. Е. Приходько, «Оцінювання енергоефективності сучасних автопоїздів для міжнародних вантажних перевезень», Сучасні технології в машинобудуванні та транспорті, № 1 (24), с. 355-366, Луцьк, Україна: ЛНТУ, 2025.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, оскільки це сприяє продуктивним обмінам, а також швидшому і ширшому цитуванню опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).